Медичні поради

Пятниця 05.06.2020

 

Середа 03.06.2020

 

 

Пятниця 22.05.2020

 

Четвер 21.05.2020

 

 

Понеділок 18.05.2020

               Дії задля поліпшення апетиту дитини

Не варто садовити дитину під час приймання їжі спиною до дверей, тому що таке розташування в просторі призводить до появи тривожності та зменшує апетит. Потреба в безпеці є базовою і від її задоволення залежить загальне са­мопочуття дитини і зокрема бажання їсти.

  • Не можна об’єднувати за одним столом дошкільників, які зазвичай граються разом, щоб вони не відволікали один одного від процесу харчування.
  • Слід увімкнути приємну тиху музику, яка подобається дітям. Це сприяє підви­щенню апетиту, задає певний ритм рухів.
  • Варто стежити за температурним режимом. У приміщенні, де їдять дошкіль­ники, не має бути душно чи жарко, адже це різко знижує апетит.
  • Не можна примушувати дитину сидіти за столом в очікуванні їжі — це її швидко втомлює та негативно позначається на процесі вживання їжі.
  • Під час годування дошкільників слід уникати негативних емоцій та неприєм­них розмов між працівниками дитячого садка та з батьками.
  • Не варто сварити дитину перед та під час прийому їжі, адже атмосфера впро­довж уживання їжі має бути спокійною та приємною.
  • Не можна виправляти помилки дитини в грубій та різкій формі на кшталт: «Не чавкай!», «Як ти тримаєш виделку?!», «Не криши!» тощо. Це негативно відображається на апетиті дошкільника і його ставленні до процесу харчу­вання.          Дії у разі відмови дитини від їжі
  • Не можна змушувати дитину їсти або доїдати, тиснути на неї, навіювати почуття вини. Це формує негативне ставлення до процесу вживання їжі та до дорослого, який спонукає дитину доїдати.
  • Не слід обіцяти дитині щось в обмін на повністю з’їдену страву на кшталт: «Якщо з’їси — куплю…», «їж, а то Марійка з’їсть», «Не будеш їсти, не підеш на прогулянку», оскільки це знижує цінність їжі та значущість процесу її вживання.
  • Не варто вмовляти, залякувати дошкільника та відволікати його іграшками, читанням книг, іграми, для того щоб він з’їв порцію. Це призводить до порушення харчової поведінки.
  • Не можна перегодовувати дитину, адже вона з’їдає стільки, скільки потребує її організм у певному віці.
  • Слід зрозуміти причину поганого апетиту дитини або надто гострого реагування на їжу. Часто відмова їсти і погіршення апетиту залежать не від якості або смаку страв, а від інших чинників, серед яких нежить, погане відчуття запахів, некомфортні умови перебування, конфліктні чи стресові ситуацій.
  • Варто проконсультуватися з педіатром, якщо дитина страждає на часті дис- бактеріози. Надмірну перебірливість в їжі може спричиняти неприємний досвід вживання страв чи продуктів, після яких у дитини з’являлися больові відчуття.
  • Можна застосовувати прийом «активного слухання», якщо дитина відмовляється від їжі через втому або засмучення. У такому разі дорослий показує дитині, що розуміє її переживання, «чує» її. Слід запропонувати допомогу, озвучивши відчуття, стан дитини: «Ти стомився, тобі сьогодні складно, тому я тобі допоможу, давай погодую». Або можна відтермінувати прийом їжі: «Не хочеш їсти, тому що засмучений (розгніваний), — відпочинь (заспокойся, хай пройде образа), поїси пізніше». Результатом мудрої, стриманої поведінки дорослого стане те, що дитина передумає та почне їсти.

Формування адекватної харчової поведінки дитини

  • Із раннього віку слід постійно контролювати дотримання дитиною режиму харчування, створюючи певний ритуал приймання їжі.
  • Варто пояснювати дитині, що під час харчування уся її увага має бути зосеред­жена на їжі.
  • Можна підвищувати обізнаність дитини щодо продуктів харчування ігровими методами: розгадувати загадки про їжу; проводити бесіди-розмірковування; вводити дошкільника в проблемні ситуації, де він має зробити самостій­ний харчовий вибір.
  • Слід формувати смакові звички та культуру поведінки дитини за столом до­брозичливим тоном, виражаючи віру в її потенційні можливості.
  • Батькам слід знати, що діти-дошкільники вразливі, надто довірливі, легко піддаються навіюванню і наслідують дії та вчинки дорослих, тому форму­вання культури харчування залежить від правильності харчової поведінки дорослих.
  • Занепокоєння дорослих, підкреслена увага до того, скільки з’їла дитина, впевненість, що треба їсти більше, або відсутність необхідного контролю за режимом і якістю харчування дитини призводять до порушення харчової поведінки в бік установлення умовно-рефлекторних механізмів психічної потреби в їжі.

Як привчити дитину їсти овочі

Розкажіть дитині, як і де ростуть овочі, покажіть картинки, прочитайте казки про «мешканців» грядки. Якщо у вас удома є город, дитина залюбки допомагатиме ви­рощувати рослини і, без сумніву, з нетерпінням чекатиме достигання плодів, аби їх спробувати на смак.

Іноді пропонуйте дитині допомогти вам на кухні. Навіть малюкам до снаги помити овочі, порвати салат, полущити кукурудзу тощо.

Чистіть і подрібнюйте овочі безпосередньо перед вживанням чи приготуванням страви — так у них збережеться максимальна концентрація вітамінів. Буряк, морк­ву, картоплю для салатів варіть у неочищеному вигляді. Зелень додавайте в готові страви, безпосередньо перед подачею на стіл.

Іноді подавайте овочі сирими або у вигляді соків. Саме зі спожитих свіжих овочів та фруктів у наш організм надходить життєво необхідна глюкоза.

Спробуйте «замаскувати» овочі — додавайте їх у салати, піцу, пудинги, запікан­ки, фруктові соки — страви, які дитина їсть залюбки. Багато овочів добре поєд­нуються із сиром кисломолочним, грінками, рибою тощо.

Подбайте про привабливий зовнішній вигляд і консистенцію страв із овочів. Ба­гато дітей відмовляються від кашоподібної їжі, тому не розварюйте овочі. Ліпше приготуйте їх на парі, у мікрохвильовці або подайте на стіл сирими. Не забувайте про цікаве оформлення страви.

Давайте дитині можливість вибору. Купуючи разом овочі, запитуйте, які саме вона їстиме, пропонуйте спробувати щось нове.

Кладіть на тарілку кілька різних овочів чи готуйте на вибір кілька страв з різних овочів. Адже з’їсти по одній ложці пюре з трьох різних овочів корисніше, ніж три ложки одного пюре. Багато дітей не люблять суміші з кількох різних продуктів. У такому разі не робіть з овочів салат, а покладіть їх окремими шматками на тарілку.

Подавайте овочі перед основною стравою. Буде нескладно переконати зголодні­лу дитину з’їсти овочевий «аперитив» — салат або сирі овочі, поки ви завершуєте приготування основної страви.

Не змушуйте дитину доїдати страву з овочів до кінця, якщо вона їй не смакує. Ліп­ше запропонуйте такі самі овочі наступного дня, але вже в іншому вигляді. Нові для дитини овочі уводьте до її раціону поступово.

Подбайте, щоб на столі замість цукерок, печива та інших шкідливих для зубів соло­дощів завжди лежали миті розрізані овочі. Побачивши привабливі шматочки, ди­тина, коли забажає, зможе взяти їх і з’їсти.

Вівторок 12.05.2020

 

Пятниця 08.05.2020

Приготування антисептику в домашніх умовах

Середа 06.05.2020

  Десять порад батькам від медсестри                                                                       

 Порада 1. З усіх питань щодо здоров’я вашої дитини слід звертатися до лікаря-педіатра, який призначає лікування або при необхідності направляє дитину на обстеження до інших лікарів-фахівців. В особливих випадках, щоб не було затримки термінів початку лікування, при появі перших характерних ознак захворювань рекомендується відразу звертатися до фахівця в даній галузі медицини.

Порада 2. Якщо ви помічаєте, що ваша дитина у колі своїх однолітків відрізняється незручністю рухів, поганою промовою, якщо у неї бувають непритомність, запаморочення, головні болі, блювота, її закачує у транспорті, необхідно проконсультувати дитину у невропатолога.

Порада 3. Зверніть увагу на поведінку дитини: надмірна рухливість, гіперзбудливість або, навпаки, млявість, стомлюваність, плаксивість, страхи, порушений сон, нав’язливі руху – це найбільш поширені симптоми психічної напруги ще слабкої нервової системи дитини-дошкільника. При появі цих ознак обов’язково слід показати дитину дитячому психіатру.

Порада 4. Ваша дитина часто перепитує або не завжди реагує на звернену до неї мову, у неї бувають часті ангіни, втрата голосу, кашель, постійний нежить, якщо дитина спить з відкритим ротом, хропе уві сні, гугнявить при розмові – проконсультуйте дитину у ЛОР-лікаря ( отоларинголога).

Порада 5. Якщо у дитини поганий апетит, часто виникає нудота, блювота, порушення стільця (запор, рідкий стілець), болі в животі (до їжі, після їжі), слід звернутися за кваліфікованою допомогою до лікаря-гастроентеролога.

Порада 6. Звернення за консультацією лікаря-алерголога необхідно в тих випадках, якщо в дошкільному періоді у дитини виникає реакція (висип, набряк, утруднене дихання, раптовий нежить, чхання) на якусь їжу, запахи, пилок квітів, ліки, щеплення.

Порада 7. Запалення шкіри на різних ділянках тіла (частіше на руках і ногах), що супроводжується почервонінням, сверблячкою, лущенням, ексудацією – можливо, це ознаки хронічного дерматиту або екземи, вилікувати які допоможе лікар-дерматолог. До дерматолога слід звертатися за будь-яких видимих змін стану шкірних покривів, нігтів, волосся.

Порада 8. Якщо ви помічаєте, що дитина прищурює повіки, коли розглядає віддалені предмети, або низько нахиляється над листом альбому або книги, близько сідає до екрану телевізора, якщо вона здалеку (з відстані 5 метрів) не розрізняє дрібні (до 1 см в діаметрі) предмети, необхідно перевірити гостроту зору вашої дитини – зверніться до окуліста (офтальмолога).

Порада 9. Постійно звертайте увагу на поставу дитини: при ходьбі вона сутулиться, у неї одне плече нижче іншого, лопатки сильно виступають при випрямленій спині; сидячи на стільці, вона помітно прогинається в ту чи іншу сторону, намагається часто міняти позу, низько нахиляється (майже лягає на стіл) під час малювання і т.п. – Обстеження стану хребта повинен зробити фахівець-ортопед.

Порада 10. Не забувайте про необхідність обов’язкових профілактичних оглядів вашої дитини наступними фахівцями: ендокринологом (попередження захворювань щитовидної залози, діабету, ожиріння, порушень росту), хірургом (виявлення вроджених аномалій), стоматологом (виявлення і лікування карієсу), кардіологом (діагностика порушень функції серця і судин ), логопедом (порушення мови і сприйняття звуків).

 

31.03.2020. Вівторок

 

30.03.2020. Понеділок.

З приходом коронавірусу люди в паніці, адже не знають що робити та куди бігти. І якщо у важких випадках хворого госпіталізують, а родичам потрібно побути на ізоляції, то що робити, якщо в лікарню не беруть, бо випадок не найважчий? А якщо в одній квартирі з хворим живе ще купа людей? Ось вам детальна інструкція від доктора біології Кембриджського університету Уляни Баштанової.

1. Негайно виділіть хворому окрему кімнату.

Якщо ваша квартира складається лише з однієї кімнати та кухні — переїжджайте на кухню, а йому залишіть кімнату.

Приберіть з цієї кімнати всі речі, які можуть вам знадобиться — особисті речі, одяг, комп’ютер і т.д. Протріть винесені речі серветкою, змоченою у мийний засіб, а потім витріть насухо. Це дуже важливо. Там, де є вода, довше живе інфекція.

Тому, правило перше — витирайте все насухо. Правило друге — якщо боїтесь, що хворий чіпав одяг, то його можна випрасувати. Вірус гине при температурі 56С. 

Після того, як ви ізолювали хворого в окрему кімнату, за можливості, продезінфікуйте весь будинок. Ні в якому разі не пилососити — тільки вологе прибирання засобами для дезінфекції. Килими краще приберіть з усіх кімнат прямо зараз, щоб потім не мучитись. Якщо у вас на підлозі килимове покриття — тільки прибирання миючим пилососом гарячою парою. Якщо у вас є кварцові чи ультрафіолетові лампи — вони дуже допомагають. Ультрафіолетове світло С (довжина хвилі випромінювання від 100 до 280 нм) прекрасно вбиває вірус.

2. У кімнаті хворого повинно бути багато пиття — термоси з гарячою водою або чайник, великі пляшки з холодною водою.

При хворобі потрібно багато пити, а вам не потрібно бігати туди-сюди з кожною чашкою.

3. Заведіть в кімнаті подвійний мішок для збору сміття (серветки, залишки їжі та інше).

Наприклад, у Великобританії збір сміття хворих COVID19 відбувається окремо від іншого. У будь-якому випадку, пакет має бути щільно упакований і зав’язаний. Сміття — джерело інфекції і для вас, і для інших людей.

4. Заведіть в кімнаті подвійний мішок для збору брудної білизни.

Вірус, як вже говорилося, гине при 56С, тому періть речі хворого при 60 градусах і вище. Якщо ваші речі витримують таку температуру — можете прати все разом.

5. У кімнаті повинні знаходитись всі ліки.

Скоріше за все, інфекція застрягне в трахеї або бронхах, тому зберіть все, що ви зазвичай використовуєте при бронхіті в окрему коробку і помістіть в кімнату хворого. І всі ліки, якими лікуєте застуду, і всі жарознижувальні — все-все зберіть і віднесіть в цю кімнату. Не бігайте по всьому будинку з кожною таблеткою чи ложкою мікстури.

6. Заведіть хворому окремий набір посуду і тримайте його в кімнаті.

І не одну чашку-ложку-тарілку, а декілька. І несіть мити, лише коли він забруднить багато посуду. Не бігайте за кожною кружкою.

Весь посуд можна загрузити у посудомийку, якщо вода там вище 56С. Якщо ви миєте посуд в раковині, то залийте посуд хворого окропом на 5 хвилин, потім помийте з миючим засобом. Раковину потім продезінфікуйте.

7. Користуйтесь детергентом (миючим засобом) чи хлоркою.

Вони чудово вбивають вірус. Звичайно, чудовим варіантом є і 70% спирт, він знищує вірус за 30 секунд.

8. Якщо вам закортіло помити підлогу у кімнаті хворого (краще б ви утримались від цього), то протирайте поверхні детергентами і одноразовими ганчірками.

Потім викиньте їх в той подвійний мішок для сміття, який стоїть в кімнаті хворого.

9. А от провітрювати кімнату хворого необхідно.

Причому не просто привідкрити вікно, а варто влаштувати справжнісінький протяг. Хай хворий полежить 3 хвилини під ковдрою. Самі не стійте на цьому протязі – він видуває інфекцію, вам не треба її на себе чіпляти.

10. Як входити в кімнату хворого?

О, приготуйтеся, це цілий процес, на який потрібно 3 хвилини.

На цвяшок з внутрішньої сторони повісьте халат з довгими рукавами. Бажано не пухнастий. Поряд покладіть рукавички. І якщо вам так не пощастило в житті, що у вас прекрасний зір, то візьміть сонцезахисні окуляри. Всі інші очкарики можуть і повинні користуватися своїми приладами денного бачення – лінзи зніміть до кращих часів.

І маску, звичайно. Тому що навряд чи ваш хворий погодиться весь час, 24 години на добу, бути в масці. Якщо погодиться — честь йому і хвала, але люди похилого віку і діти незговірливі. Їм душно, лоскотно, боляче, незручно кашляти і спати в масці, і їх можна зрозуміти. Тому надягайте маску самі.

Увійшли в кімнату, наділи рукавички, халат, окуляри, маску. На волосся б косиночку теж не завадило. 

11. Як виходити з кімнати хворого?

У зворотному порядку. Зніміть сонцезахисні окуляри, косинку, халат, рукавички, маску, залиште їх у кімнаті на вішачку та виходьте. Було б добре викинути маску і рукавички в подвійний пакет для сміття. Краще б зробити перехідний шлюз з кімнати хворого в загальний простір і тримати халат та інше там. Після того як вийшли — відразу йдіть у ванну, помийте з милом обличчя, окуляри та руки. І цукерку з’їжте, ви — молодець, ви вже майже мікробіолог, вірусолог, фізіолог і імунолог разом узяті! Так тримати!

12. Загальне правило для всіх розважальних предметів — що в кімнату хворого попало, то пропало.
Книжки з його кімнати не виносити взагалі. І м’які іграшки теж. Нічого, зробленого з тканини, картону і паперу не виносити. Не бігайте по дому, показуючи всім його дитячий малюнок. Одужає дитина, вірус помре через 2-3 доби — тоді і будете хвалитися. Айпад і інші комп’ютерні іграшки краще б теж були його індивідуальні. Але якщо вже треба винести, то протирайте 70% спиртом.
13. От з ванною і туалетом є проблема. 
 Добре, якщо у хворого є своя ванна та туалет, тому що цей жахливий вірус в кишківнику живе так само прекрасно, як і в легенях.                                                                                                                                                                    Але якщо так сталося, що ви з хворим ділите ванну і туалет, то доведеться вам після нього щоразу мити туалет з хлоркою, а ванну і раковину — теж з хлоркою або з детергентом. І ручки, і вимикачі протирати зі спиртом. І заведіть йому окремі рушники, і прасуйте їх при температурі 60С або вище.
14. Ну і останнє. І вам, і хворому, треба добре спати.

Ні що так не губить імунітет так, як поганий сон. Тому застосовуйте всі заспокійливі, які ви зазвичай вживаєте, якщо нервуєте і не можете заснути.

 

27.03.2020

25.03.2020.

 

 

 

Понеділок 23.03.2020

5 основних речей, які мають знати батьки про коронавірусну інфекцію COVID-19 та про те, як реагувати, щоб убезпечити свою родину від хвороби. Про це розповідають Міністерство освіти і науки України разом з Міністерством охорони здоров’я сьогодні, 12 березня 2020 року.

“Уряд оголосив загальнонаціональний карантин до 3 квітня. Однак ми розуміємо, що просто не ходити до школи чи іншого закладу освіти – недостатньо. Важливо, щоб батьки знали, як діяти в ситуації карантину та від чого берегти дітей. Тому така інформація зараз дуже потрібна”, – розповіла заступниця Міністра освіти і науки України Любомира Мандзій.

ПЕРШЕ. Інфекція передається переважно повітряно-крапельним шляхом від зараженої людини або через дотик до забруднених поверхонь.

ЩО РОБИТИ:

  • попросити дітей не підходити ближче ніж на 1 метр до людей, що кашляють, чхають або мають жар
  • нагадувати дітям про обов’язкове миття рук перед прийомом їжі та після відвідування вбиральні (мити руки потрібно щонайменше 20 секунд або використовувати дезінфекційні засоби для рук)
  • попросити дітей утриматися від прийому їжі з загальних упаковок або посуду (горішки, чіпси, печиво та інші снеки), куди багато людей занурюють руки
  • просити дітей уникати привітальних обіймів і рукостискань, поки епідеміологічна ситуація не стабілізується
  • посилити вимоги до вологого прибирання приміщень, очищення та дезінфекції об’єктів, яких торкається велика кількість людей, провітрювати приміщення
  • важливо уникати місць масового скупчення людей

ДРУГЕ. Симптоми інфекції: кашель, біль у горлі, риніт, лихоманка, утруднене дихання, сухий кашель, чхання, біль у грудині; у деяких випадках – діарея або кон’юнктивіт. У складних випадках інфекція може викликати пневмонію. У деяких випадках ця хвороба може бути смертельною, однак переважно це відбувається з людьми середнього чи похилого віку, що мають супутні захворювання.

ЩО РОБИТИ:

у разі підвищеної температури дитина має залишитися вдома до повного одужання та одразу отримати консультацію сімейного лікаря.

ТРЕТЄ. Як правильно поводити себе в умовах поширення вірусу?

  • мити руки щонайменше 20 секунд або використовувати дезінфекційні засоби для рук
  • під час кашлю або чхання прикривати рот і ніс паперовою хустинкою, яку потім необхідно викинути; чхати також правильно у згин ліктя
  • не підходити ближче ніж на 1 метр до людей, що кашляють, чхають або мають жар, уникати будь-якого тісного контакту з ними
  • не споживати сирих чи недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження

ЧЕТВЕРТЕ. Маски не допомагають убезпечити себе від вірусу, вони допомагають лише в тому разі, коли маску носить хвора людина.

П’ЯТЕ. Наразі не існує жодних ліків для лікування чи запобігання коронавірусу. Будь-які пропозиції в Інтернеті про вакцини чи ліки – неправда.

Вівторок 24.03.2020.

Як говорити з дітьми про коронавірус.     7 порад від експертів

Тож ваші малюки, напевне, вже чули новини про коронавірус та навіть встигли злякатися.Не дивно, адже дитяче сприйняття світу відрізняється від суджень дорослої людини.Поширення незрозумілої інформації про смертельний вірус може викликати в дитини почуття небезпеки та спантеличення.
  1. Тримайте під контролем власні емоції

Перш ніж говорити з дитиною про небезпечне захворювання, переконайтеся, що контролюєте власну тривогу та страх.

Адже діти часто віддзеркалюють емоції батьків.

“Маленькі діти беруть приклад зі своїх батьків, стосовно того як реагувати на незрозумілій їм ситуації.

Діти одразу зрозуміють спокійні ви чи стурбовані, й будуть поводитися аналогічно”,.

Якщо дитина відчує стурбованість батьків, то  гіперболізує небезпеку в своїй уяві.

  1. Станьте ініціатором розмови

Не потрібно боятися піднімати цю тему, якщо дитина сама ще не запитувала.

Ви можете стати для неї надійним джерелом інформації.

Цій розмові не варто приділяти якоїсь надмірної уваги, можна просто підняти тему під час звичайної бесіди за обіднім столом.

“Хочете ви цього чи ні, але ваша дитина, ймовірно, вже чула про коронавірус по новинах або від однолітків.

Саме тому я завжди рекомендую зіграти на випередження.

Поговоріть зі своїми дітьми про речі, які можуть налякати, перш ніж вони почують більш страхітливу версію від однокласників”.

  1. Запитайте, що вони вже знають про коронавірус

Відкриті запитання допоможуть оцінити знання ваших дітей, а також їх емоційний стан.

Заохочуйте малечу висловлювати свої почуття.

Проаналізувавши сприйняття дитини, можна визначити, яким чином далі будувати розмову.

Крім того, буде можливість підкоригувати дитячі знання, щоб сформувати реалістичне уявлення про ситуацію.

Експерт рекомендує повсякчас нагадувати дитині про те, що ви готові її вислухати та відповісти на будь-які запитання.

  1. Спілкуйтеся з дитиною правильно

Інформувати дитину потрібно зрозумілою мовою, відповідно до її віку.

Тільки тоді вона зможе зрозуміти проблему та перестати тривожитися.

“Батьки повинні підходити до розмови зі своїми дітьми про коронавіруси зі по-різному, зважаючи на вік та рівень розвитку.

Гарне практичне правило – використовувати тільки ті слова, які ваша дитина вже розуміє”, – дає пораду Рейчел Томасян.

Діти до 6 років 

Дітей до 6 років не потрібно навантажувати зайвими деталями, як назва вірусу або глобальна загроза захворювання – вони ще не готові це усвідомити.

Замість цього поговоріть з дітлахами про мікроби, як люди хворіють, і про те, що ми можемо зробити, щоб залишатися здоровими.

Будьте уважні до розмов, які ведете з вашим партнером або дітьми старшого віку, перед малечею.

Якщо діти почнуть ставити якісь запитання – запевніть їх, що ваша сім’я здорова і в безпеці.

Діти шкільного віку

Дітям шкільного віку можете розповісти більш конкретну інформацію про спалах вірусу – що це таке, як він поширюється, як запобігти захворюванню.

Але тримайтеся подалі від розмов про смерть, особливо якщо ваша дитина молодшого шкільного віку.

Підкресліть, що дорослі роблять все можливе, щоб забезпечити безпеку та захист.

Обмежте перегляд напружених телевізійних новин, які можуть викликати занепокоєння.

В громадських місцях діти можуть побачити людей, які носять медичні маски.

Такий зовнішній вигляд підсвідомо викликає страх, тому потрібно пояснити, для чого дехто одягає захисні маски, та в яких випадках це доречно робити.

Про симптоматику коронавірусу краще розповісти, провівши аналогію із звичайною застудою, якою дитина хворіла раніше.

Розмова з підлітками

Зрозуміло, що більшість підлітків активно користуються соціальними мережами і вже точно чули про коронавірус.

Тут немає сенсу приховувати інформацію, краще, навпаки, шукати разом відповіді на запитання.

При цьому бути уважними до різноманітних теорій та чуток і використовувати перевірені джерела.

Якщо ваш підліток занепокоєний поширенням коронавірусу, нехай обов’язково розповість про свої страхи.

Зі свого боку нагадайте йому про минулий досвід вирішенням якоїсь проблеми.

  1. Продемонструйте свою підтримку

Говоріть про проблему стільки, скільки дитині необхідно, щоб відчути себе у безпеці.

Вона повинна розуміти, що у будь-який час може прийти до вас із запитаннями, а обов’язок батьків – її захищати.

Реагуйте на потреби дитини, підтримуйте та проявляйте свою турботу.

  1. Будьте чесними зі своїми дітьми

Коли ваші діти приходять із запитаннями, відповідайте чесно, щоб уникнути плутанини чи непорозумінь.

“Чесність та прозорість є найважливішими.

Тривога процвітає, коли щось приховується.

Якщо у вас немає відповіді, зверніться до джерела, яке, на вашу думку, надає корисну та правдиву інформацію”.

Не варто використовувати категоричні фрази, типу “ми всі налякані” або “ми тут нічого не можемо зробити”.

  1. Дозвольте дитині контролювати ситуацію

Яким чином це зробити?

Показати, що вона може зробити, щоб не захворіти, а також впровадити здорові звички для всієї родини.

Це допоможе відчути почуття контролю.

“Не говоріть про профілактику, як про спосіб налякати дитину та змусити її мити руки.

Замість цього поговоріть про кроки, які ви всі збираєтесь робити, щоб попередити різні хвороби”

Четвер 26.03.2020.

 

Вам може бути цікаво...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *