МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

12.12.2022р.

Інформація

по Конотопському дошкільному навчальному закладу

(ясла-садок) №14 «Калинка» щодо проведення акції

«16 днів проти насильства»

з 25.11.2022 по 10.12.2022 року.

З 25 листопада по 10 грудня в Конотопському дошкільному закладі (ясла-садок) №14 «Калинка» було проведено акцію «16 днів проти насильства». Акція проводилась з метою підвищення поінформованості суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі та захисту прав жінок, популяризації правового виховання  дітей дошкільного віку, привернення уваги громадськості до проблем насильства та булінгу, забезпечення рівних прав серед чоловіків та жінок.

 Протягом тижня проводилися різні заходи з даної теми:

Інтерактивне заняття для персоналу закладу дошкільної освіти «Протидія булінгу». Тренінги для педагогів:  Які підходи існують до тлумачення поняття «безпека»;  «Що таке безпечне освітнє середовище та які його складові»;  «Яку роль відіграє безпечне освітнє середовище у реаліях сучасного світу».

Інтегровані заняття: «Школа друзів та подруг», «Кого можна назвати другом?» для вихованців старшої групи.

Бесіди: «Вчимося довіряти один одному»,  «Конфлікт і взаємодія» для дітей середнього та старшого дошкільного віку.

    Дидактичні ігри для дітей групи раннього віку та ІІ молодшої групи: «Поділися іграшкою», «Давай грати разом», «День народження Оленки», «Запроси друзів на свято», «Давай дружити».

Інформація для батьків на сайті закладу та соціальних мережах Вайбер та Фейсбук: «Булінг у садочку: як діяти батькам?», «Садок, батьки, діти – як сформувати взаємини?», «Безпечний Інтернет», «Як спілкуватися з власною дитиною?». Індивідуальні бесіди з батьками здобувачів освіти «Протидія булінгу».

     Проведені заходи сприяли вихованню у дітей дошкільного віку людяності, відповідальності, любові до ближнього, поваги до гідності іншої людини, свідомого ставлення до своїх прав та обов’язків, а також шанобливого ставлення до людей (дітей) з особливими потребами.

   

 

21.11.2022р.

Інформація

щодо проведення тижня правового виховання

По ДНЗ №14 «Калинка»

З 14.11.2022 по 18.11.2022

    В сучасних умовах розбудови правової держави та громадянського суспільства в Україні значно зростає роль правової освіти і правового виховання населення. В сучасних умовах розбудови правової держави та громадянського суспільства в Україні значно зростає роль правової освіти і правового виховання населення. Педагоги Конотопського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 14 «Калинка» переконані, що саме завдяки вдало організованій життєдіяльності дітей протягом дня, можна успішно реалізувати завдання з правового виховання. З 14.11.2022 по 18.11.2022 в закладі проходив Тиждень правового виховання дошкільників. Метою тижня було: дати дітям початкові знання про норми поведінки; формувати навички їх дотримання, відповідного ставлення до правомірних дій, вчинків, а також до правопорушень, злочинів, шкідливих звичок та інших проявів антигромадської поведінки; виховувати повагу до батьків, вихователів, ровесників, людей похилого віку; знайомити з правилами бережливого ставлення до природи, своїх речей, предметів побуту тощо.

   Протягом тижня правових знань були проведені бесіди на тему:  «Шкідливі звички», «Я і моє здоров’я», «Як ми відпочиваємо», «Наша мова солов’їна», «Що об’єднує людей», «Чому імена такі різні»; заняття: «Моя рідна земля», «Овочі та фрукти»,  «Я та моє ім’я»,  «У кожного свій дім»; дидактичні та сюжетно-рольові ігри: «На прийомі у лікарні», «Вчимося доброти у сонечка», «Сім’я», «Я і моя сім’я», «Мій день народження»; читання творів: В.Осєєва «Ліки», Ю.Шкрумеляк «Я дитина українська», С.Шушкевич «Наша мати стіл накрила», В.Сухомлинського «Бабусин борщ», І.Глинський «Твоє ім’я твій друг», В.Сухомлинського «У сім’ї росте дитина»; діти відгадували загадки про іграшки, вивчили прислів’я «Добрі слова лікують, а погані вбивають», «Мудре слово – добрий друг у біді», «Добре ім’я – найкраще багатство», «Не ім’я прикрашає людину, а людина прикрашає ім’я». В кожній групі поповнено матеріал дидактичних ігор, папок-пересувок на правову тематику.

   Тиждень правових знань не пройшов непоміченим, заходи, які були проведені знайшли відгук у серцях і свідомості наших вихованців та їх батьків.

18.11.2022р.

   

03.10.2022

Методичні рекомендації

щодо оформлення національних куточків у групах ДНЗ

            Національний куточок у групі має бути розташований у світлому, зруч­ному для огляду місці, бути візуально відокремленим від ігрових центрів. Експозиція національного куточка в групі не повинна бути перенавантаженою та застиглою, вона має змінюватися, поповнюватися. Важливим критерієм національного куточка є його естетичне оформлення.

Крім предметів, виробів національного мистецтва, що подані в пам’ятках нижче, в експозицію можна включати вироби, які виготовляли та використо­вували в народі відповідно до обрядових циклів (осіннього, зимового, весня­ного, літнього). Наприклад:

осінній цикл: свято врожаю – кошик із фруктами, овочами;

зимовий цикл: Різдвяні свята – “зірка” з дерев’яної обичайки (обід сита, решета, бубна тощо) і тоненьких дощечок – семи шалівок, декорова­на кольоровим папером, стрічками; на стіл кладуть сіно, зерно, сніп-дідух (пропоновані рекомендації визначені у матеріалах А. Богуш).

весняний цикл “Свято першого жайворонка” – фігурки випечених із солоного тіста жайворонків та голубів; “Вербна неділя” – вербові гілочки, прикрашені квітами, стрічками тощо.

У національному куточку можна ставити букет з квітами (мак, чорнобривці, ромашки, барвінок, півонія, жоржина, ковила тощо).

        Зміни в експозиції національного куточка можуть бути пов’язані із пізнавальною темою тижня з народознавства.

        Наприклад:

Тема “Українська хата” — макет української хати; “Птахи-символи” — лелека-іграшка; “Криниця – оберіг українського народу” – макет криниці.

“Український віночок”, “Український одяг” – зразки віночків зі стрічками. Важливо зазначити, що віночки дівчата зберігали у скрині, не носили їх щодня, а вдягали на свята, тому бажано, щоб і в куточку його ви­кладали або вивішували лише у святкові дні, а також протягом тематичного тижня ознайомлення дітей з національним одягом.

            Також предмети експозиції можуть змінюватися залежно від те­матики занять з образотворчого мистецтва.

У старшій групі доцільно виділяти регіональні особливості народного одягу, мистецтва, знайомити з народними умільцями свого регіону.

Педагогам треба чітко розуміти, які посібники, матеріали зберігаються у шафах вихователя, який дидактичний матеріал необхідний для проведення занять, бесід тощо, а які вироби та посібники є експонатами національного куточка.

Важливо зазначити, що коли відбуваються зміни в експозиції національного  куточка,   то  на  це  обов’язково  треба  звертати  увагу дітей.Вихователеві необхідно обговорити ці зміни з дітьми, пояснити, з чим вони пов’язані, детальніше розглянути нові предмети тощо. Такі спостережен­ня та бесіди щодо змін в експозиції обов’язково плануються вихователем заздалегідь і фіксуються у перспективному та прописуються в календарному планах.                                            Пам’ятка                                                                національний куточок у молодшій групі

Ляльки – дівчинка і хлопчик – у національному вбранні.

Вироби народних промислів України:

посуд: миска, полумисок, горщик, макітра, глечик, куманець, бариль­це, горнятко (посуд можна ставити на рушник-стирок, на святковий рушник у дні свят);

іграшки;

     музичні дитячі народні інструменти – яворівські сопілка, дзиґа, свищики (різної форми);

     писанки (виставляють напередодні Великодніх свят).

Альбом “Українські казки”, у якому розміщуються ілюстрації до на­родних казок (ілюстрації з казок поповнюються поступово).

Макет подвір’я з українською хатою, спорудами для свійських тварин та фігурки тварин.

Виставляється по 1-2 предмети кожного виду виробу, протягом року змінюються на інші або змінюються на такі самі вироби, але з іншим роз­писом тощо.

Дидактичні ігри, наприклад, “Збери з частин ціле” (іграшки).

Пам’ятка

 національний куточок у середній групі

Ляльки – дівчинка і хлопчик – у національному вбранні.

Вироби народних промислів України:

посуд: миска, полумисок, горщик, макітра, глечик, куманець, бариль­це, горнятко (посуд можна ставити на рушник-стирок, на святковий рушник у дні свят);

іграшки;

музичні дитячі народні інструменти – яворівські сопілка, дзиґа, свищики;

писанки (виставляють напередодні Великодніх свят).

Виставляється по 1-2 предмети кожного виду виробу, протягом року змінюються на інші або змінюються на такі самі вироби, але з іншим роз­писом тощо.

Альбом “Українські казки”, у якому розміщуються ілюстрації до народних казок (ілюстрації з казок поповнюються поступово).

Дидактичні ігри (орієнтовний перелік): “Знайди за назвою український  посуд”,   “Збери   з  частин  ціле”   (розбилася   таця,   свищик-іграшка тощо), “Що зайве?” (народні та сучасні народні інструменти; народний та сучасний одяг) тощо.

Дидактичний фотоальбом “Наше місто – Суми”.

Пам’ятка 

національний куточок у старшій групі

Мапа України або її макет.

Ляльки – дівчинка і хлопчик – у національному вбранні.

Вироби народних промислів України:

посуд: миска, полумисок, горщик, макітра, глечик, куманець, бариль­це, горнятко, таріль, таця (посуд можна ставити на рушник-стирок, на свят ковий рушник у дні свят);

     іграшки;

музичні дитячі народні інструменти – яворівські сопілка, скрипка, дзиґа, свищик;

 писанки (виставляють напередодні Великодніх свят).

Виставляється по 2-3 предмети кожного виду виробу, протягом рокузмінюються на інші або змінюються на такі самі вироби, але з іншим роз­писом тощо.

Дидактичний фотоальбом “Україна – наша держава”, “Київ – столиця України”, “Суми – рідне місто”.

Альбом “Українські казки”, у якому розміщуються ілюстрації до на­родних казок, персонажі народних казок (ілюстрації з казок поповнюються поступово).

Дидактичні ігри (орієнтовний перелік): “Знайди за назвою український посуд”, “Збери із частин ціле” (розбилася таця, свищик-іграшка тощо), “Що зайве?” (народні та сучасні народні інструменти; вироби народних промислів), “Дорогами країни” (робота з мапою України) тощо.

        У вихователів обов’язково повинні зберігатися у шафі тематичні пап­ки або альбоми:

“Державні символи України” (на звороті кожного символу надруковані орієнтовні бесіди з дітьми про цей символ);

“Національні символи України” (хліб, рушник, віночок, калина тощо);

“Визначні дати України” (ілюстрації, які відображають святкові події, можна виставляти у куточку напередодні святкування цих дат);

“Митці України”;

портрети Тараса Шевченка, Лесі Українки та інших (вивішуються у національному куточку в дні народження та вшанування пам’яті видатних діячів, прикрашаються рушником-покутником).

 

26.09.2022

СПІВПРАЦЯ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ З РОДИНАМИ ВИХОВАНЦІВ – ЗАПОРУКА УСПІХУ У ВИХОВАННІ ДОШКІЛЬНЯТ

У Концепції дошкільного виховання в Україні, Державній національній програмі „Освіта” Україна ХХІ ст., Законі України „Про дошкільну освіту”, Базовому компоненті дошкільної освіти – Державному стандарту дошкільної освіти підкреслюється значимість родинного виховання, передбачається взаємопроникнення сімейного і суспільного виховання з метою створення для кожної дитини єдиного, дитиноцентричного виховного середовища.

      Відповідно до Положення про дитячий дошкільний заклад учасниками навчально-виховного процесу є не лише педагогічні працівники та діти, а також і батьки. Адже сім’я – найперший і найважливіший соціальний інститут виховання. Саме з сім’ї дитина виносить перші враження про навколишній світ, в сім’ї формуються перші оцінні уявлення, закладаються моральні устої, прищеплюються культурні і гігієнічні звички. Їй належить пріоритет у становленні особистості дитини, вона має максимальні можливості для набуття малюком знань, умінь та навичок, необхідних у подальшому житті.

Однак політичні зміни, економічна, соціальна і духовна криза українського суспільства негативно вплинули на пересічну сім`ю, зруйнували багато моральних і духовних цінностей, батьки висунули на перший план матеріальне забезпечення дитини (а це в наших умовах забирає надзвичайно багато сил і часу) У результаті сучасна сім`я втратила головні орієнтири для побудови власного життя. У зв’язку з цим загострилися питання соціальної і психолого-педагогічної допомоги у вихованні дітей.

Саме тому сучасні дошкільні навчальні заклади повинні стати відкритими для батьків, громадськості, більше уваги приділяти освіті і вихованню батьків, справедливо вважаючи це одним із принципово важливих чинників успішного розвитку і виховання дітей.

      Розуміння того, що саме в сім’ї закладається фундамент повноцінного фізичного і психічного розвитку дитини, спонукає дошкільний заклад до пильного вивчення запитів, потреб і вимог сучасної сім’ї, тобто, до тісної взаємодії дошкільного навчального закладу і родини.

В основу взаємодії сучасного дошкільного закладу і сім’ї  покладається співробітництво. Ініціаторами його встановлення має виступати дошкільний навчальний заклад, оскільки педагоги професійно підготовлені до освітньої роботи. Педагог усвідомлює, що співробітництво потрібне в інтересах дитини. В цьому необхідно переконати батьків. Тому важливе  питання діяльності  дошкільного закладу –  готовність педагога спілкуватись з батьками, будувати позитивні, педагогізовані стосунки. Вихователь має володіти певними особистими якостями, насамперед вмінням уважно вислухати батьків і, звичайно, бути професіоналом у своїй роботі як з дітьми, так і з батьками.

Вирішуючи питання педагогізації батьків, слід  акцентувати увагу на

– дитину, як найбільшу цінність, яка виховується відповідно до сімейних традицій;

– батьків (сім`я, родина) – найбільша моральна цінність, оберіг моралі й духовності;

– педагога – професіонала, партнера, який створює дух творчості, спрямовує взаємодію, вчить мистецтву життя, життєвої компетентності.

Щоб найкраще, найвідповідальніше підійти до виховання дитини, батьки разом з вихователями повинні збудувати свої стосунки на принципах взаємної поваги, розуміння важливості один одного і усвідомлення того, що таке партнерство матиме довготривалий вплив, на користь усіх.

Завдяки тісному співробітництву дошкільного навчального закладу з батьками та іншими старшими членами родини навколо дітей створюється атмосфера довіри, підтримки, взаєморозуміння, єдиних вимог. Це означає, що батьки та інші члени родини мають перестати бути пасивними, виступати в ролі експертів чи спостерігачів, і почати діяти з вихователями і дітьми на засадах партнерства з правом ініціативи, активної дії, самоконтролю. Вони рівноправні партнери і союзники.

Співпраця педагогічного колективу, батьків вихованців може відбуватися таким чином:

-активна допомога батьків у створенні умов для успішного розгортання освітнього процесу: дизайн групових приміщень або окремих тематичних куточків, озеленення майданчиків, виготовлення ігрових матеріалів;

-періоди підготовки до свят, оскільки вони об’єднують дітей і дорослих спільними переживаннями та справами, створюють атмосферу піднесенності, сюрпризності, веселого настрою;

-батьки за домовленістю з адміністрацією можуть очолити гурткову роботу (як додаткову освітню послугу) в масштабах усього дошкільного закладу. Таку ініціативу важливо підтримувати, особливо, з огляду на те, що реалізується вона безкоштовно.

Ідеї батьків слід цінувати, до їх порад – прислухатися. Бажано разом з батьками обговорювати і розв’язувати глобальні проблеми та конкретні питання, приймати важливі рішення. Тільки завдяки високій культурі спілкування педагогів і батьків, доброзичливості, неупередженості у розв’язанні різних проблем можна досягти ефективної взаємодії дошкільного закладу і сім’ї. А саме:

  1. Доброзичливість, оптимізм, привітність у стосунках з батьками.
  2. Щире зацікавлення до батьків вихованців, особистісний підхід до проблем сімейного виховання у спілкуванні з ними.
  3. Заохочення батьків до участі в спільній роботі з дитиною і педагогом, колективом ДНЗ.
  4. Залучення батьків до аналізу (оцінювання) успіхів дитини, прогнозування перспектив її розвитку.
  5. Уміння вислуховувати батьків, прагнення зрозуміти їхні проблеми, допомогти прийняти найбільш оптимальне рішення.

Такий підхід сприяє зближенню в дитячий свідомості образів педагога і членів сім’ї за рахунок набуття цими найближчими людьми спільних рис, певного уподібнення. Зокрема, образ вихователя пом’якшується, споріднюється з образами батьків. Водночас дитина починає сприймати членів родини не лише як людей, що обслуговують її, задовольняють усі примхи, витримують вередування тощо, але й як авторитетних вимогливих вихователів, носіїв цікавої інформації, багатьох умінь, здібностей. Дія принципу взаємопроникнення дошкільного закладу і сім’ї, цих двох таких важливих соціальних інститутів, забезпечує поєднання сімейного і суспільного виховання в одну суцільну ланку, спрямовану на реалізацію єдиної мети – всебічний, гармонійний розвиток особистості.

Залучення батьків та інших членів сім’ї до освітньо-виховного процесу є необхідним, передусім для дітей. І не тільки тому, що діти більше дізнаються про своїх батьків. Важливою є та любов і вдячність дітей до своїх рідних і близьких, які виявляється так багато знають, вміють, можуть.

Успіх співробітництва вирішальною мірою залежить від взаємних установок сім’ї і дошкільного закладу. Найсприятливіше вони складаються за умов, коли обидві сторони усвідомлюють необхідність цілеспрямованого впливу на дитину і довіряють одне одному. Батьки повинні бути впевненими, що їх участь у житті дитячого садка важлива не тому, що цього хоче вихователь, а тому, що це важливо для розвитку їхньої дитини. Вони повинні усвідомити конкретні позитивні наслідки для дитини, через їх включення у життя дошкільного закладу. Важливо, щоб батьки були впевнені в хорошому ставленні педагогів до дитини, відчували їх компетентність з питань виховання, поціновували його особистісні якості (доброзичливість, чуйність, увагу до людей, турботливість). Така довіра сама є проявом спонтанності: вихователь повинен заслужити її добром, небайдужим ставленням до дитини, вмінням пробуджувати в ній красу, щирість і милосердя. До цього треба віднести ще культуру спілкування, тактовність і взаємоповагу. Для узгодження дій родини та дошкільного навчального закладу як суб’єктів виховання доцільно дотримуватися таких вимог:

– Співпраця родини і дошкільного закладу має ґрунтуватися на взаємоповазі, рівноправному партнерстві.

Основою співпраці є взаємна довіра. Особливу роль в її зміцненні відіграє порозуміння. Кожен суб’єкт має знати функції всіх суб’єктів та зміст їх діяльності, чітко уявляти власну роль у взаємодії.  Саме про це треба домовитися заздалегідь.

Співпраця сім’ї, дошкільного навчального закладу можлива лише за умови їх певної духовної єдності. Підвалиною цієї єдності є любов до дитини, сприймання її як вільної особистості, розуміння проблем становлення людської гідності, дорослішання і творчого розвитку.

Педагогічний колектив та колектив батьків – це має бути єдиний живий організм, об’єднаний спільною метою, гуманними стосунками та високою відповідальністю.

Присутність батьків у дошкільному закладі дозволить істотно змінити життя дітей, створити домашню атмосферу, допомогти вихователю тієї чи іншої дитячої діяльності, допоможе батькам об’єктивно оцінити сильні і слабкі сторони у вихованні дитини. Вихователі отримують багато додаткових відомостей про індивідуальні особливості кожної дитини, про емоційний характер спілкування в сім’ї, про формування різних трудових навичок і звичок, для яких сім’я має більші можливості. Відкриті, зацікавлені контакти з сім’єю допоможуть виявити кращій досвід сімейного виховання, зацікавити інших.

І батьки, і вихователі зможуть краще зрозуміти дитину, врахувати її бажання, інтереси, потреби. Такий підхід передбачає сприйняття дитини як унікальної особистості, визнання її прав, ставлення до неї як до суб’єкта з власними потребами розвитку. Це вимагає від батьків володіння певними знаннями про закономірності її розвитку та відмови маніпулювання нею у здійсненні вибору профілю та інтенсивності подальшого навчання.

Щоб принцип взаємодії, спільності виявився реально діючим, дошкільна установа має відмовитися від монологу, звички лише керувати батьками, натомність надати перевагу діалогу. Педагогічна допомога батькам повинна спиратися на ретельне і всебічне вивчення кожної сім’ї, кожної дитини. Це повинен бути союз особливого призначення, що ґрунтується на тонких духовно-моральних і емоційно-інтелектуальних переконаннях.

Отже, насамперед, педагогічний колектив повинен взяти собі  за пріоритетні напрямки роботи з батьками:

–  залучення батьків до співпраці у створенні належних умов для життєдіяльності та розвитку дітей;

–   сприяння підвищенню психологічної та педагогічної компетентності батьків щодо розуміння закономірностей розвитку дитини, а також питань навчання і виховання дошкільнят;

– всебічне вивчення становища, статусу родини та моделі взаємодії з ними для здійснення диференційованого підходу;

–   залучення батьків до активної участі в заходах, що проводяться в дошкільному закладі, формування в них відчуття приналежності до колективу дитячого садка як однодумців і спільників;

–   формування усвідомленого розуміння батьками своєї відповідальності за максимальне забезпечення дитині повноцінного життя в майбутньому.

Важливий напрям своєї діяльності педагогічний колектив дошкільного закладу повинен вбачати в збагаченні знань вихователів про сімейне виховання, поглибленні педагогічних знань батьків, досягненні єдності виховного впливу на дитину в сім’ї і в дошкільному закладі.

Удосконалювати роботу з батьками – це у разі необхідності вносити зміни, які збагачують зміст і форми роботи, покращують різні її показники, роблять більш доцільною, сучасною, гнучкою. Процес удосконалення – довготривалий та безперервний. Його можна здійснювати у різних напрямках:

– гуманізація змісту і форм роботи з сім’єю;

– гармонізація взаємин педагогів та батьків;

– підвищення ефективності застосовуваних вихователем у роботі з батьками;

–         прийомів та засобів впливу.

 

Вам може бути цікаво...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *