Вересень 2025

Заняття “Про здоровя треба знати  – про здоровя треба дбати”

   

5 вересня 2025

14 правил для батьків, щоб адаптація дитини пройшла якомога легше і швидше

1. Віддавати дитину в дитячий садочок краще в теплу пору року, коли діти більшість часу проводять на прогулянці. Так дитині буде легше адаптуватися, оскільки ігри на свіжому повітрі, пісочниця — все дуже нагадує звичні умови її повсякденного життя.
2. За тиждень-два привчити дитину до режиму, який встановлено в садочку і ввести в раціон дитини блюда, які готують в садочку. Таким чином на 2 стресових моменти стане менше. Дитина повинна звикнути прокидатися зранку (наприклад, о 7:00), спати вдень з 13:00, снідати і обідати приблизно в той же час, що і в садочку. Тоді їй буде легше звикати до умов садка.
3. Навички самообслуговування.Навчіть малюка одягатися, роздягатися, їсти ложкою, відучіть від одноразових підгузків. Звичайно, якщо вам доводиться віддавати дитину в дитсадок в дуже ранньому віці, то ці навички можуть бути ще не сформовані на достатньому рівні. Головне, щоб дитина хотіла і пробувала самостійно одягатись чи їсти, а ткож вміла попросити про допомогу. Тоді вона комфортніше і впевненіше почуватиметься серед однолітків, серед яких знайдуться ті, що вміють робити це самостійно.
4. Сформувати позитивну установку на садочок. Це дуже важливий пункт! Ніколи не лякайте дитину садочком. Такі фрази, як: “Заспокойся, бо відведу в садок”, “От підеш в садочок — побачиш!” здатні сформувати у дитини установку на те, що в садочку погано і його варто уникати всіма силами. Не використовуйте фрази, які містять негатив джля дитини (“А в садочку тобі доведеться таке їсти!”, “От підеш в садочок, а там мусово ділитися з дітками!”. Розповідайте дитині про садочок, гуляйте біля нього, спостерігайте за дітьми на майданчику в дитчяому садку, коментуючи все, що побачили.
5. Не обманюйте дитину! Говоріть так, як є. Не варто дуже розхвалювати садочок, щоб потім у дитини не було розчарування. “Так, ти прийдеш в групу, а там багато діток. Спочатку ти нікого не знатимеш, але вихователька допоможе подружитись і вам буде весело!”. “Так, тобі доведеться бути в садочку без мами, я теж буду сумувати за тобою, але ввечері я обов’язково за тобою прийду!” — ось так краще розмовляти з дитиною.
6. Навчіть дитину відпускати маму, гратися самій іграшками. Звичайно, не у всіх є така можливість, але добре, якщо у дитини є регулярний досвід того, що мама відлучається на декілька годин, а малюк тим часом залишається з татом, бабусею, нянею… Діти, які ніколи не розлучалися з мамою, так само, як і ті, у яких був невдалий досвід такого розлучення, можуть довше адаптовуватися до дитячого садочка.
7. Навички спілкування. Покажіть дитині, як ділитися іграшками, як просити іграшку, як звертатися до дорослих. Ці навички пригодяться їй в групі дитсадка буквально з першого ж дня. Для підготовки дитини до дитсадка, відвідуйте групи раннього розвитку, хоча б для того, щоб дитина звикла до дитячого колективу, занять і необхідності слухати і чути дорослого.
8. Спілкуйтеся з вихователями з повагою і доброзичливо.Дитина дуже уважно слідкує за вашими емоціями, реакціями, поведінкою. Таким чином, вона ставиться до інших людей так, як ви ставитесь до них, вона переймає ваше ставлення. Тому, прийшовши в дитячий садок вперше, дитина повинна відчути і зрозуміти, що вихователь — це “добра тьотя”, бо мама з нею привітна, спокійна і доброзичлива.
9. Обов’язково прощайтесь, не тікайте, залишаючи дитину. Це стосується не тільки дитячого садка, але і будь-яких моментів розлучення. Дитині набагато легше зрозуміти, що мама іде і скоро повернеться, ніж збагнути, куди мама раптово поділася. В останньому випадку діти починають придумвати, що мама покинула їх і більше ніколи не повернеться. Тоді починаються сльози, переживання, істерики, небажання відпускати маму ні на секундочку.
10. Не порушуйте звички на перших порах, навіть погані (смоктання пальця, соски і т.п.) Якщо ваш малюк смокче соску, палець чи має ще якусь звичку, не намагайтесь відучити від неї паралельно з вступом до днз. Так ви додаєте ще один стрес вашій дитині. Зачекайте поки дитина адаптується до садочка, тоді займіться звичками. Або ще краще, відучіть від звички заздалегідь, ще до початку відвідування дитсадка.
11. Дитині більше уваги, тепла, ласки. Малюку, який почав ходити в дитсадок, приділяйте більше уваги, тепла, ласки, більше обіймайте, демонструйте свою любов, більше часу проводьте разом. Таким чином ви компенсуєте ту нестачу мами протягом дня і ще раз переконуєте, що мама продовжує любити, а не покидає в садочку, бо більше не любить.
12. Якщо дитині важко розлучатися з мамою, нехай відводить до дитсадка тато, бабуся чи ще хтось. Хоча б на перших порах.
13. Пам’ятайте, ДИТИНА ВІДЧУВАЄ ВАШУ ТРИВОГУ! Тому стояння під дверима групи і прислухання до того, що там відбувається, ходіння навколо садочка і “заглядання у вікна” ні до чого хорошого не приведе. Дитина, котра відчуває мамину тривогу чи страх, починає сама боятися і думати, що в садку з нею може трапитися щось неприємне. Для такої дитини період адаптації може не закінчуватися дуже довго — поки мама не заспокоїться і не відпустить свої переживання.
14. Приймати почуття дитини. Виключити нотації, переконання… Якщо дитина плаче в садку, сумує за мамою, ніколи не заперечуйте її почуття, не немагайтесь зразу ж переконати, що ці почуття марні. Просто прийміть їх, покажіть, що ви розумієте, що це нормально так відчувати. Скажіть: “Так, я бачу, ти дуже сумував / сумувала!” “Тобі було страшно, сумно.

1 вересня 2025

Спогади про літо

5 липня 2025

Поради батькам

«Літній відпочинок дітей»

Літо прийшло! З ним ми пов’язуємо свої мрії про відпочинок, про виїзд на природу. Особливо хочеться порадувати літнім відпочинком дітей. Прагнення батьків оздоровити своїх дітей — мабуть, сьогодні єдина сила, яка здатна це реалізувати. На природі можна навчити дітей:

• самостійності;
• сміливості, нічого не боятися;
• плавати, бігати, стрибати;
• розширювати знання про рослин, тварин, природні явища;
• отримувати емоційне задоволення.

Поради щодо організації корисного літнього відпочинку дітей

Ось і настала пора жаркого сонця та надзвичайно радісного настрою. Проте, літо– це ще найбільше сприятлива пора для відпочинку, загартування та оздоровлення дітей, тому, порада батькам – використати  цей період із максимальною користю:

• необхідно дотримуватись  режиму дня дитини;
• ретельно спостерігати за раціоном харчування дитини, особливо за якістю та безпечністю продуктів харчування, адже в літній період багато з них швидко псуються;
• включати до меню щодня більше свіжих  овочів, фруктів, ягід, які  необхідно ретельно мити під проточною водою;
• обов’язково слідкувати за питним режимом дитини, попереджати дітей про небезпеку захворювань шлунково-кишкового тракту при вживанні води з випадкових джерел:
• для попередження виникнення теплового або сонячного удару,  дитину одягати відповідно до погодних умов, не забувати про головний убір;
• слідкувати за дотриманням дитиною елементарних правил особистої гігієни – обов’язково мити руки перед вживанням їжі, після відвідування туалету, при поверненні додому після прогулянки, попередивши дитину, що тільки таким чином можна уникнути захворювань на кишкові інфекції;
• загартовування дітей влітку дає широкі можливості для батьків зміцнити їх організм. Систематичне, регулярне загартовування  сприяє підвищенню фізичної і розумової працездатності дитини, а також зміцнює його нервову систему.

В комплекс загартувальних процедур входять: водні процедури, повітряні ванни, сонячні ванни, прогулянки, заняття активними видами спорту, рухливі ігри. Ці процедури повинні застосовуватися відповідно до віку і стану здоров’я дитини, тому в кожному конкретному випадку їх вибір повинен бути індивідуальним. У разі наявності у дитини будь-яких серйозних проблем зі здоров’ям, перш, ніж почати його загартовувати, потрібно обов’язково проконсультуватися з цього питання у педіатра.

Літні водні процедури загартовування – це купання дітей в природних водоймах (озері, річці, морі). Такі процедури підходять дітям, починаючи з трирічного віку. Починати їх потрібно поступово. Перший раз дитина може перебувати в воді не більше 3-5 хвилин, після чого дитину потрібно ретельно витерти рушником і одягти в сухий одяг. З кожним разом тривалість перебування у воді можна збільшувати на 3 хвилини. Не варто проводити процедури купання в надто вітряну, похмуру і холодну погоду.

Повітряні літні ванни корисніше за все приймати на природі, де навколо багато зеленої рослинності, а отже – чисте повітря: в лісі, на березі водойми, в парках, садах. Ці процедури підходять дітям будь-якого віку, але проводити їх слід, особливо на самому початку загартовування, тільки в сонячну, теплу, безвітряну погоду. Тривалість першої процедури для зовсім маленьких діток до 3 років повинна бути не більше 5 хвилин, потім тривалість процедур можна збільшувати кожного разу на 3 хвилини. Для прийняття повітряної ванни, дитинку потрібно зовсім роздягнути і дати їй походити босоніж по траві або пісочку, після чого, витерши їй ніжки, взути і одягнути.

Сонячні ванни влітку зазвичай поєднують з повітряними. Сонячні промені необхідні дитині. Вони дозволяють поповнити його організм вітаміном D. Перший раз на сонці можна бути не більше 10 хвилин, потім, з кожним разом, тривалість перебування на сонці можна збільшувати на 2 хвилини. Але не довше години, щоб не отримати сонячних опіків. Сонячні ванни можна приймати з 9 і до 10 години в ранковий час, і з 17 години в вечірній час.

Комплекс процедур загартовування дітей влітку справа не складна, але уважно ставитися до цього процесу необхідно, щоб уникнути негативних наслідків.

Насамперед, не залишайте дітей без нагляду!!!

Оскільки, найчастіше  на  відпочинку  збираються різновікові компанії, то рекомендуємо  декілька  ігор, які будуть цікаві всім.

«Скільки шишок, відгадай»

 Покладіть кілька шишок у непрозорий пакет або мішечок і запропонуйте малятам відгадати, скільки їх там, підказуючи словами «більше» та «менше».

«Влучний стрілець»

Відзначте лінію, від якої буде вестися стрільба. Поставте на невеликій відстані відро або капелюх, і нехай діти вправляються в метанні, закидаючи туди шишки.

 Не забудьте взяти з собою м’яч! Адже з м’ячем можна грати в різні ігри, наприклад волейбол, футбол, баскетбол. А ще пропонуємо вам ось такі

«Швидкий м’яч»

Усі великі та маленькі гравці стають , коло і починають передавати по колу м’яч. Поступово темп гри зростає. Якщо хто-небудь із гравців м’яч упустив, він залишає гру і виходить з кола. Виграє той, хто залишився останнім.

«Відбий м’яч»

Гравці по черзі відбивають руками м’яч в землю. Виграє той, хто більше разів відіб’є м’яч. Можна відбивати м’яч  ногою вверх.

«Правда чи ні?»

Гравці стають в рядок, або півколом. Один ведучий стає навпроти, по черзі ставить запитання кожному і кидає м’яча. Гравець  відповідає «Так» або «Ні». Якщо відповідь «Правда», то він ловить м’яч і повертає його ведучому. Якщо ж «ні», то м’яч не ловлять, ведучий його кидає наступному гравцеві. Наприклад: «Правда, що літаки літають?», «Правда, що на ялинці ростуть яблука?»

«Дожени»

Всі гравці стають у коло. Два, які стоять один навпроти одного, тримають в руках по м’ячу. За командою гравці починають передавати м’яч по колу в одному напрямку намагаючись, щоб один м’яч наздогнав інший. Той, у кого виявиться два м’ячі отримує штрафний бал.

«Біля багаття»

Діти з задоволенням допоможуть татам розпалити багаття. Попросіть їх зібрати хмиз і дрова. Покажіть, як правильно розпалювати багаття. Тут можна співати улюблені пісні, відгадувати загадки або грати в ігри з словами.

«Зіпсований телефон»

Одна дитина придумує слово і говорить його на вухо сусідові, той передає почуте наступному гравцеві. Коли слово «обійде» коло, останній гравець повинен його назвати вголос.

«Асоціації» і «Порівняння»

Поясніть їм, що таке асоціації, порівняння.

Наприклад, коли ми говоримо «зима», то відразу згадуємо сніг. І так далі. Перший гравець вимовляє слово, а наступний швидко говорить далі. Скажімо «Слон — Африка», «Африка — Мавпа», Мавпа – Зоопарк, «Зоопарк — звірі»…, «Великий – малий, високий – низький, тонкий – товстий, гарячий – холодний…».

«На пляжі»

Це ігри з водою та піском. Кожен малюк з задоволенням будує, пересипає, ліпить. Дитина, якій 2 роки, ще не може по-справжньому ліпити пасочки, тому сідайте в пісок і ліпіть з нею разом. Малюк буде бачити, як дорослі це роблять, і намагатиметься їх наслідувати.

Покажіть маляті: ось сухий пісок, ось — мокрий. Сухий можна пересипати, а з мокрого робити будівлі. На прогулянку беріть кілька відер: різного розміру, формочки для піску.

 Увага! Перш, ніж грати у воді, згадайте правила.

1. Не залишайте дітей у воді без нагляду!

2. Надувні іграшки і приладдя для плавання розраховані тільки на те, що дорослий перебуває поруч з дитиною.

3.  Стежте, щоб малюк не перегрівся на сонці. Одягайте на голову сонцезахисні капелюхи, панамки. Не перебувайте на сонці довгий час.

4. Не забувайте напувати дітлахів водою, тому що на пляжі буває дуже спекотно.

 

Якщо дитина залишилася в місті?

Як зробити, щоб дитина цікаво провела літо?

Нехай у неї завжди під рукою будуть різні фарби, фломастери, олівці, папір, пластилін. Яскраві, соковиті фарби на малюнках говоритимуть про те, що з дитиною все добре.

Відвідайте з малюком всі музеї вашого міста.

Бувайте більше на свіжому повітрі. Познайомте дитину з комахами. Особливості поведінки комах, незвичне забарвлення, способи польоту викликають великий інтерес у дітей. Спостереження за комахами сприяє розумінню дітьми взаємозв’язків живої і неживої природи і дбайливого ставлення до неї.

Багато читайте дітям: вірші, оповідання, казки, загадуйте загадки.

Відпочити зі своєю дитиною — це чудова можливість побути з нею наодинці, подивитися на неї іншими очима, порадіти тому, як вона виросла і як багато її цікавить. А ще загартуватись, оздоровитись, засмагнути, дізнатись багато цікавого.

 

ГАРНОГО ВАМ ВІДПОЧИНКУ! ТЕПЛОГО СОНЯЧНОГО ЛІТА!

16 червня 2025

Консультація для батьків

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА ВОДІ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА БАТЬКІВ

         Літо – прекрасна пора. В спекотний день немає кращого місця для відпочинку, ніж біля водойм. Там можна насолодитися теплом сонця, освіжитися приємним купанням. Але, як і в усьому, безпека має першочергове значення. А це означає, що не буде зайвим ще раз обговорити всі правила поведінки на воді для дітей, адже саме вони найчастіше наражаються на небезпеку.

       Правила поведінки на воді для дітей створені не просто так і про це повинні знати кожна дитина і її батьки. Безпека на воді для дітей повинна в першу чергу створюватися саме батьками, оскільки вони несуть повну відповідальність за здоров’я і життя їхньої дитини.

       Обговорювати правила безпеки на воді з дитиною необхідно заздалегідь –  за 1-2 дні до відвідин водойми. Безпосередньо перед купанням дитина перебуває в сильному емоційному збудженні і може не запам’ятати всю необхідну інформацію.

        Дитину треба навчити добре плавати. Людина, яка вміє плавати, впевненіше почувається у воді. Якщо дитина плаває погано, не дозволяйте їй заходити у воду глибше, ніж по пояс.

       Дорослі також повинні дотримуватися правил поведінки на воді. По-перше, це необхідно для того, щоб не показувати поганий приклад дітям, по-друге, щоб зберегти своє здоров’я і життя.

НЕБЕЗПЕКА НА ВОДІ: ЯК УБЕРЕГТИ ДИТИНУ

         Якщо ви хочете, щоб ваш відпочинок біля водойм, озер і на морі приносив тільки користь і позитивні емоції, необхідно знати правила поведінки на воді для дітей влітку і обов’язково провести з ними профілактичну бесіду. Слід розповісти їм, до яких наслідків можуть призвести нехтування порадами дорослих і власна неуважність.

         У першу чергу дітей слід попередити, що:

• купатися у водоймах закритого типу, де немає облаштованих пляжів і рятувальників, заборонено;
• наближатися близько до води і заходити в неї можна тільки під наглядом дорослих;
• у тих місцях, де поблизу знаходиться вивіска про заборону купання, купатися не варто, тому що це може спричинити сумні наслідки;
• запливати за буйки, навіть якщо дорослі знаходяться поблизу, не потрібно;
• слід бути акуратним у воді і не плавати на глибині понад свій ріст;
• у малознайомих місцях пірнати забороняється, це може призвести до травм.                  

         Заздалегідь потрібно проінформувати дітей про те, що не можна:

• стрибати у воду з вишок та інших будь-яких підвищень;
• спонтанно пірнати і хапати когось за руки і ноги, це може призвести до нещасного випадку і нанесення численних травм;
• купатися на плавзасобах в разі їх пошкодження, наявності шторму і хвиль, при сильному вітрі та дощі;
• купатися в спекотні дні без головних уборів, це може призвести до сонячного удару.
• купатися у водоймах із сильною течією.

        Однією з головних причин  небезпечних ситуацій на воді є судома. Цю реакцію організму викликає різкий перепад температур, тому особливо небезпечно купатися в спеку або після фізичних навантажень.

        Якщо ви відчули, що у вас судомить стегно, зігніть ногу в коліні і рукою сильно потягніть назад. Якщо звело литковий м’яз, зігніть ногу і притисніть стопу до грудей.

        Не соромтеся кликати на допомогу в небезпечній ситуації, але ніколи не давайте хибних сигналів.

        У разі надзвичайної події негайно телефонуйте за номером виклику екстрених служб: 101.

ЩО ПОВИННІ ЗНАТИ БАТЬКИ ПРО КУПАННЯ ДИТИНИ

         Не тільки дитина повинна знати правила безпечної поведінки на воді. Кожен дорослий також повинен бути ознайомлений з ними і не допускати до водойм своїх дітей у разі:

• підвищеної температури у дитини;
• якщо на шкірних покривах дитини спостерігаються алергічні чи гнійничкові висипання, відкриті рани (в цих випадках купання може спровокувати проникнення інфекції в організм);
• якщо після приймання дитиною їжі пройшло менше півгодини.

       Необхідно дотримуватися безпечної тривалості перебування дітей у водоймах. Якщо вода тепла, то можна купатися не більше 30 хвилин, якщо прохолодна – 5-7 хвилин. Це допоможе уникнути переохолодження тіла.

       У разі, якщо ви проінформували свою дитину про правила безпеки на воді, але вона знехтувала ними і під час ігор наковталася багато води,  слід спочатку заспокоїти дитину, винести з води, дати трохи їй часу, щоб вона добре відкашлялася, а після обов’язково дати теплої води чи чаю.

         Не можна в цей момент сварити дитину і починати заново розповідати про техніку безпеки на воді – це може викликати у неї сильне хвилювання. У дитини може розвинутися страх перед водою.

         При пірнанні у вухо може потрапити вода і викликати серйозні ускладнення зі слухом. Тому, якщо  дитині у вухо потрапила вода, не слід змушувати її стрибати на одній нозі. Цей метод не завжди приносить позитивні результати.

         А потрібно:

• покласти невеликий шматочок сухої і чистої вати у вушний отвір, в який потрапила вода;
• покласти дитину на бік із закладеним вухом так, щоб воно прилягало до подушки (скрученого рушника чи ковдри), а не навпаки. Це посприяє швидкому і безпечному витікання води.

         У разі, якщо дитина скаржиться на сильний пульсуючий біль у вусі, не варто відкладати візит до фахівця, такі симптоми є ознакою розвитку запальних процесів, які можуть спричинити погіршення слуху.

        Батьки, бережіть своє життя та життя своїх дітей!!!

Літечко зустрічаємо – діток звеселяємо

2 червня 2025

Сьогодні в нашому садочку панувала справжня атмосфера радості й свята — діти урочисто зустріли довгоочікуване літо!

          

 

Травень – місячник трудового виховання

20 травня 2025

  

7 травня

Працьовиті малюки 

     

 

 

Квітень – місячник екологічного виховання

10 квітня                                                                                                                                                                                                        Поради батькам щодо екологічного виховання дітей в домашніх умовах

«Любов до природи – це естетичне почуття, що формують погляди, смаки, писав Ч.Дарвін, – втрата цих смаків рівносильна втраті щастя і може шкідливо позначитися на розумових здібностях, а ще ймовірніше – на моральних якостях».

Виховання правильного ставлення до природи, вміння дбайливо відноситися з живими істотами, має велике значення в дошкільний період життя дитини. Планомірна робота по екологічному вихованню повинна проводитися як в дошкільних освітніх установах, так і в сім’ї.

За останні десятиліття світ ґрунтовно змінився. Сьогодні всі знають про існування екологічних проблем, що загрожують здоров’ю людей, про те, що велика частина населення Землі відірвана від природи, так як живе в містах серед асфальту і залізобетонних конструкцій. Та й природа все більше «пригнічується» розростаються міста, вирубуються ліси, заболочуються ставки та озера, забруднюються земля, вода в ріках і морях.

Всі ми в обов’язковому порядку повинні частіше виїжджати на природу, спілкуватися з рослинами і тваринами, милуватися гарними краєвидами, слухати лісові шорохи, насолоджуватися тишою. А батькам, які виховують дітей, слід щоденно долучати їх до таїнств до краси природи, щоб уже в ранньому дитинстві в кожній людині зародилося почуття спільності з нею.

Зелений світ кімнатних рослин зацікавить дитину, якщо дорослі члени сім’ї поступово привчатимутьїї в спостереженнях за таємничим світом кімнатної флори.

Рослини на перший погляд малюка неживі. Постарайтеся навчити дитину з ранніх років не тільки помічати, але і відчувати, переживати красу квітучих рослин. Вміння розглядати рослини, бачити його своєрідність і красу, помічати різні ознаки та стани – це завдання не тільки естетичного, але і розумового, а також морального виховання. Долучаючись до світу кімнатних рослин, дитина осягає таємниці життя і дізнається нові форми її прояву, вчиться відрізняти здорову рослину від слабкої.

Маленькі діти люблять діяти. Навколишній світ вони пізнають в основному практично, а свої дії поєднують з наглядом за їх результатами. Дитину приваблюють яскраві образи і зміна подій. Цими особливостями слід скористатися: запропонуйте малюкові зайнятися поливанням рослини.

• Хочеш подивитися, як я поливаю квіти? Підемо! У мене лійка з водою. Я налью воду в кожен горщик. Спочатку потрібно показати дитині цікаві дії з водою. Дорослий поливає, а дитина спостерігає за ним. Зверніть увагу на те, як вода зникає.
• Ти бачив, як я поливаю рослини? – запитує дорослий. Наступного разу – хочеш допомогти мені сьогодні? Дитина, звичайно, погоджується: вона завжди готова діяти. Дорослий допомагає їй тримати лійку і поливати, пояснюючи при цьому:
• Носик лійки потрібно опусти низько, до самої землі; налити води стільки, щоб змочила всю землю. Потім дорослий пропонує.
• Хочеш, я куплю тобі лійку? Ти зможеш поливати квіти сам. Яка же дитина не погодиться на цю покупку?! І ось в будинку з’являється красива маленька лійки з довгим носиком. Запропонуйте дитині відразу ж налити в лійку води – нехай вона постоїть, зігріється. Наступного разу поливайте квіти разом, з двох лійок.
• А навіщо ми поливаємо рослини? Не поспішайте допомогти з відповіддю – нехай дитина подумає, подивиться на квіти, висловить свої пропозиції. Тільки після цього поясніть їй, що рослини живі, вони п’ють воду і ростуть, стають все красивішими.

Вчіть дитину дивитися і милуватися здалеку і зблизька, серед інших квітів і в самоті на полиці.

• Підемо, подивимось, чи є ще квітки на наших рослинах?

Спостереження за кімнатними рослинами необхідно поєднувати з практичною діяльністю дитини, наприклад з малюванням. Не обов’язково бути художником. Дорослий малює і одночасно пояснює, показує дитині свої способи зображення. Результат, яким би він не був, напевно задовольнить малюка.

Одним з видів практичної діяльності дитини має бути його участь у безпосередньому догляді за рослинами. Важливо, щоб дитина займалася цим регулярно і опановувала різні трудові дії.

У дошкільному віці праця – це насамперед засіб виховання таких важливих якостей, як відповідальність за виконання доручення і одержуваний результат, обов’язковість, цілеспрямованість. Дитина трудиться разом з дорослим. При цьому дорослий робить основну роботу, а дитина виконує лише нескладні дії: тримає лійку, ганчірку, приносить їх, наповнює водою маленьку лійку, сама поливає деякі рослини. Для дитини така довіра – нагорода. Обов’язково хваліть малюка.

Домашні тварини, як і рослини, приносять велику радість всім членам сім’ї. Дорослі включають їх в свої повсякденні турботи, а діти активно спілкуються з ними. Світ тварин надзвичайно привабливий для дитини. На відміну від рослин, тварини володіють певною своєрідною поведінкою.

З одного боку, вони дуже схожі на людей: можуть ходити, бігати, лазити, плавати; їдять і п’ють майже як люди, очі і вуха дозволяють їм бачити і чути, тобто сприймати навколишній світ і реагувати на нього. З іншого боку, вони володіють неповторною своєрідністю, яскравою специфікою, як у зовнішньому вигляді, так і в поведінці.Наприклад, багато тварин мають частини тіла, яких немає у людей, хвіст, роги, копита, дзьоб, пір’я, шерсть. Деякі тварини можуть літати, жити у воді або під землею, впадати в сплячку, тобто робити те, що не властиве людині.

Тварини в будинку – це важливий фактор виховання дітей. Дорослі повинні пам’ятати про це. Спілкування з тваринами, якщо воно відбувається безконтрольно, може принести не тільки користь, але і шкоду розвитку особистості дитини. Ставлення дитини до тварини, її цілеспрямовані дії можуть виявитися неправильними в силу цілого ряду причин. Насамперед, дитина не знає, що можна робити і що не можна, що для тварини шкідливо, а що корисно. Тварини розрізняються між собою не тільки зовнішніми особливостями, але і способом життя, поведінкою, ступенем звикання до людини. Зрозуміло, що за рибками і птахами можна спостерігати, з кішками і собаками – грати.

Акваріум з рибками, якщо він міститься за правилами акваріумістики, являє собою дуже цікаве і гарне видовище. Підготувати такий акваріум непросто, це повинен зробити дорослий.

Дитина може брати в цьому участь: спостерігати за діями дорослого і допомагати йому в міру своїх можливостей. Звичайно, дорослий робить все краще і грунтовніше, допомога малюка не так вже велика. Але справа не в цьому! У дитини формується свідомість власної значущості – адже віна бере участь у справжніх дорослих справах! А заодно починає розуміти, що завести живу істоту не так вже й просто – необхідні знання, уміння, трудові зусилля.

При постановці перед дитиною різних пізнавальних завдань дорослий повинен прагнути зробити його спостереження цікавими. Можна час від часу практикувати малювання риб і акваріума, придумування загадок про риб, спів пісень або читання вірша.

В домашніх умовах нерідко містять птахи. Найчастіше папуга. Вона швидко звикає до людей. Догляд за нею не складний, але більш відповідальний, ніж догляд за рибами. Птахи не переносять голод, брудний посуд, протяги. Вони дуже полохливі. До птахів слід ставитися обережно і дбайливо. Перший час дорослий повністю бере на себе догляд за пернатим мешканцем, а дитина спостерігає і запам’ятовує що і як треба робити, вчитися спокійно вести себе біля птахів.

Поступово дитина починає допомагати дорослим у догляді за птицею: миє годівницю, поїлку, наливає чисту воду, кладе корм. Всі милуються нею, слухають спів. Дитину слід навчити бачити красу пташки у всіх її проявах. Вчіть дитину спостерігати, помічати, розуміти стан пташки: здорове та веселе, перелякане. Все це дитина зможе зрозуміти, якщо з самого початку ви будете ставити перед нею  конкретні, невеликі за обсягом мети спостережень.

• Розглянь уважно нашу пташку: чим вкрите тіло, якого кольору пір’я?
• З’ясуй, чи все пір’я однакового кольору, де вони довгі, а де короткі? Які пір’я у пташки на голові, грудях, крилах і хвості?
• Я зібрала пір’ячко, коли пташка линяла, вони всі різні. Розглянь їх, ще раз поспостерігай за пташкою, а потім скажи, чому вона може літати, і як пристосована до польоту.
• Сьогодні ввечері, коли в кімнаті темно, подивися, як пташка відпочиває, в якій позі вона спить, чи буде вона спати, якщо включити лампу.

Зміст спостережень допоможе дитині краще пізнати різні особливості птиці, її спосіб життя, звички. Ці знання ляжуть в основу розуміння того, як правильно вести себе з птахом, що можна, а що не можна робити з нею.

Перебування, яких би то не було тварин у вашому будинку не можна порівняти з присутністю в ньому собаки або кішки, цих унікальних чотирилапих, які знаходяться в особливих відносинах з людиною. Їх з серйозними намірами заводять дорослі члени сім’ї.

Достоїнствами собаки є її розум, відданість господареві, хороша здатність до навчання. Кішка приваблює своєю красою, витонченими пропорціями тіла і граціозними рухами. Завжди ретельно вмита, пухнаста, муркотить, вона є частиною домашнього затишку. Вони мають статус «братів наших менших», їх потрібно не тільки оберігати і оточувати турботою, але й шанобливо з ними звертатися. Якщо в будинку живе кішка і собака, дитина повинна правильно вести себе з ними. Найголовніше – навчити дитину правильному поводженню з тваринами: м’якості і неназойливості, вміння рахуватися з бажаннями чотириногого друга, відчувати його стан.

Спробуйте переключити дитину на спостереження.

• Подивися здалеку, як собака їсть суп. Що вона спочатку з’їдає – бульйон, м’ясо, картоплю? Як вона їсть тверду їжу? Як гризе кістки? Як п’є?

Якщо спостереження ведуться за кішкою, зверніть увагу дитини на те, як, наситившись, вона ретельно доглядає за собою: лапками вмивається, вилизує язичком шерсть на всіх частинах свого тіла. Привчайте дитину рахуватися з відпочинком тварини. Спить чотириногий друг – не треба йому заважати, прокинеться, тоді можна з ним погратися. Вчіть дитину бути добрим та турботливим.

 

 

 

27 лютого

20 лютого

13 лютого

8 лютого

4 лютого

13 січня

12 грудня

18 листопада

10 жовтня

30 вересня 2024
Спортивна розвага “Спритні малюки”

Вересень 2024
Консультація для батьків
“Адаптація дітей до дитячого садочка”
Дитина повинна пристосуватись до нових умов, тобто
адаптуватись. Термін «адаптація» означає пристосування і, щоб уникнути
стресових ситуацій в період адаптації дитини до дитячого садочку, необхідно
правильно підійти до цієї проблеми. Спільна задача вихователів і батьків –
допомогти дитині по можливості безболісно ввійти в життя дитячого
садочка. Для цього батькам потрібно:
По-перше, пояснити дитині, що таке дитячий садочок і навіщо
туди ходять діти. Головне, намагатися простими словами створити
позитивний образ садочку (наприклад, «у дитячий садочок приходять такі ж
діти, як і ти, вони там разом граються, вчаться, їдять», «там багато іграшок і
добрі вихователі, які піклуються про дітей» тощо).
По-друге, познайомити дитину з обраним дитячим садочком під
час прогулянки. Можна під час прогулянок ненадовго заходити з дитиною на
територію садочку, у групи, щоб дитина поступово звикала.
По-третє, завчасно ознайомтесь із розпорядком дня у садочку і
поступово вводьте цей режим дня вдома, а також навчайте тому, що
знадобиться в дитячому садку (вміння самостійно одягатися, умиватися,
їсти).
По-четверте, якщо вдається, то віддавайте дитину в ту групу, в
якій вона вже знає кількох дітей (дітей ваших друзів або знайомих, сусідів, з
якими ваша дитина вже спілкується). Але важливо й вчити дитину, як
знайомитися з новими дітьми і як потрібно поводитися з друзями. Адаптація
дитини буде залежати й від того, наскільки легко вона зможе встановлювати
стосунки в колективі. Ви самі можете допомогти дитині встановити контакти
з іншими дітьми, познайомивши малюка з ними та їхніми батьками,
запрошуйте нових друзів вашої дитини на вихідні до вас додому.
По-п’яте, заздалегідь познайомте дитину з вихователем групи, до
якої ходитиме ваш малюк. Повідомте лікаря і вихователів про особливості
стану його здоров’я та характеру. Поясніть дитині, до кого вона може завжди
звернутися за допомогою, якщо їй вона буде потрібна.
По-шосте, перед тим, як відвести дитину в дитячий садочок,
можна провести комплекс заходів щодо загартовування дитини, а також
потрібно пройти медичний огляд, щоб переконатися, що дитина здорова. У
перші два-три тижні залишайте дитину лише на кілька годин в дитячому
садочку, поступово збільшуючи цей час. Якщо у вас є така можливість, перші
кілька днів ви можете разом з дитиною ходити в дитячий садочок
(залишайтеся там на 2-3 години).
Важливо! У присутності дитини ніколи не показуйте, що ви
нервуєте і переживаєте з приводу того, що вона йде в дитячий садочок. Не
дозволяйте собі також критики на адресу дитячого садка в присутності
дитини, оскільки все це буде відразу негативно сприйнято нею, що викличе
страх, невпевненість і небажання йти в це місце.
Період адаптації в середньому займає півроку, саме тому батькам
слід запастися терпінням і з розумінням ставиться до примх дитини в перші
місяці відвідування дитячого садочку.
І ще декілька порад батькам дошкільника. Ніколи не обговорюйте
у присутності дитини вихователів, що може призвести до втрати авторитету
педагога в очах дитини. Майте на увазі: все, що Ви говорите або робите
вдома при дитині, стає надбанням громадськості. Адже діти люблять
ділитися з вихователем і одногрупниками всім, що дізналися і побачили
нового. Нерідко вихователь розповідає, як діти повідомляють їй про те, що не
будуть її слухати, тому що мама казала, що вихователь щось неправильно
зробила або сказала.
Щовечора цікавтеся у дитини про те, як пройшов день, що сталося
нового і цікавого. Обговорюйте з нею останні події у садочку, розпитуйте
про друзів, про ігри, в які вони гралися.
Якщо період адаптації у вашої дитини затягнувся на дуже
тривалий час, зверніться до психолога дитячого садка. Психолог проведе з
вашою дитиною корекційну роботу (тренінг, який складається з цікавих
ігор), спрямовану на прискорення періоду адаптації до умов дитячого садка.
Що може бути причиною психологічного дискомфорту в дитини в
період відвідування дошкільного закладу?
До речі кажучи, небажання дитини йти в дитячий сад, страх перед
ним у перші дні, і навіть тижні, після початку відвідування цілком зрозумілі і
природні. Більше того – вони свідчать про те, що психологічний розвиток
дитини протікає абсолютно нормально. Існує кілька основних факторів, що
доставляють дитині найбільший психологічний дискомфорт:
Навколишня обстановка
Як всім відомо, найголовнішою умовою для психологічного
комфорту і впевненості дитині життєво необхідна стабільність. Однак
навколишнє оточення в дитячому саду радикально відрізняється від
домашньої обстановки. Причому найчастіше дитину з душевної рівноваги
можуть виводити такі дрібниці, на які доросла людина навіть і уваги ніякого
не звернув би – колір фіранок, постільної білизни, освітлення та інше.
Режим дня
Існує істина – перед тим, як віддати дитину в дитячий сад,
обов’язково поступово переводите її на той режим дня, який буде в садку.
Проте практично завжди батьки ігнорують цей дуже розумну пораду. І в
результаті дитина, яка звикла спати до 10 – 11:00 ранку, неминуче буде
протестувати проти того, що його в 7 ранку насильно витягають з теплого
ліжка і практично волоком тягнуть в дитячий сад. Та ще й улюблена матуся
піде. Ну як тут гірко не розплакатися?
Для того щоб уникнути зайвого дратівної фактора для психіки
дитини, необхідно заздалегідь дізнатися розпорядок дня у тому дитячому
саду, який буде відвідувати дитина. І починати, як мінімум за місяць до
передбачуваної дати першого відвідування дитячого саду починати привчати
дитину до нього. Цим самим батьки в дуже великій мірі полегшать життя і
собі, і своєму малюкові.
Приниження Его дитини
Ще один фактор, проти якого дуже сильно протестують дуже багато
дітей – це колектив. І в цьому немає нічого дивного – кілька років весь світ
крутився навколо дитини, її почуттів, бажань і потреб. А тепер дитина
оточений великою кількістю дітей, і він більше не є центром уваги, так як
вихователь при всьому своєму величезному бажанні просто фізично не може
віддавати всю свою увагу кожній дитині окремо.
Як правило, особливо сильним травмуючим фактором це є для тих
дітей, які в сім’ї одні, або молодші. Для того щоб знизити ступінь тяжкості
даного травмуючого фактора, психологи радять якомога частіше оточувати
малюка дітьми – на дитячих майданчиках, дитячих святах.
Незнайомі люди
Досить велика кількість незнайомих людей, які починають
оточувати дитини, який пішов у дитячий садок. Вихователі, няні, музичні та
фізкультурні працівники – дитині вкрай важко звикнути до них. Дитина
починає відчувати серйозний психологічний стрес, який і виявляється
криками і плачем.
Для того щоб уникнути цього, необхідно своєчасно потурбуватися
питанням соціалізації малюка. Не варто тримати дитину вдома, далеко від
суспільства. Чим частіше дитина буде спілкуватися з дорослими людьми, тим
безболісніше для нього пройде період адаптації в дитячому саду. Дитина
може спілкуватися з далекими родичами, друзями мами і тата, в кінці –
кінців, з бабусями на лавці біля під’їзду.
До речі кажучи, дуже багато дитячих психологів радять батькам
знайти можливість, і заздалегідь познайомити дитину з вихователем в
дитячому саду. Як правило, педагоги не бувають проти подібного і з
задоволенням дозволяють приводити малюка трохи раніше, ніж він піде в
дитячий садок.
Крім того, у жодному разі не можна ігнорувати під час
адаптаційного періоду і так рекомендований і психологами, і педагогами
спільне перебування в групі мами і дитини. Воно в значній мірі полегшує
перебіг адаптаційного періоду. І це не дивно: з одного боку, дитина постійно
перебуває з мамою, а з іншого боку – він має можливість знайомитися з
колективом, навколишнім оточенням. І ті батьки, які відразу ж приводять
дитину на весь день, стикаються з набагато більшою кількістю проблем, ніж
ті, хто був у цей непростий для дитини час адаптації до дитячого садка поруч
з ним.
Відсутність поруч мами
Для будь-якої дитини мама – це навіть не центр всесвіту, це весь
всесвіт. А в садочку дитина змушена розлучатися зі своєю гаряче улюбленої
матусею. І це не дивно – адже раніше – то ви були разом нерозлучно
практично весь час. Найчастіше цей стресовий фактор є одним з найбільш
важких в період адаптації дитини.
Не варто злитися на плач дитини, яка відчайдушно хватає вас за
одяг – вона дійсно щиро вірить в те, що мама може піти і не повернутися за
ним. І той факт, що і вчора, і позавчора ви поверталися за ним, і сьогодні теж
повернетеся, і будь-які інші розумні доводи не в силах вгамувати панічний
страх дитини. Для того щоб полегшити моральний стан дитини, необхідно
заздалегідь привчати дитину до того, що мама іноді йде. Але завжди
повертається назад. З самого раннього залишайте малюка хоча б на короткий
проміжок часу – з татом, бабусею, подругою. І під час адаптаційного періоду
в дитячому саду дитині буде набагато легше.
До речі кажучи, дитячі психологи дають батькам ще одну дуже
корисну пораду. Найчастіше буває так, що вихователь відволікає дитину
розмовами, або іграшками. І коли увага малюка переключиться з мами на
щось інше, дає їй знак, щоб вона непомітно йшла. Однак цього робити ні в
якому разі не можна. Подумайте самі – адже дитина дуже швидко знову
згадає про вас. І які почуття зазнає дитина, виявивши, що мами немає поруч?
Розчарування, образа, а в гіршому випадку гірке почуття того, що його
зрадили. І що найстрашніше – дитина з дуже високою часткою ймовірності
перестане вам довіряти. І вже повірте – це призведе до виникнення
величезної кількості проблем, причому на все життя. Адже не дарма
психологи стверджують, що абсолютно всі психологічні проблеми людей
беруть своє коріння саме з дитинства.
Невідомість
Ще однією причиною того, чому дитина не хоче йти в дитячий сад,
є банальний страх перед невідомістю. Дитина боїться того, чого вона не знає.
Найчастіше батьки, чуючи про це від психологів, дивуються і заперечують –
але ж дитина ходить у дитячий садок вже тиждень – два! Однак пам’ятайте,
що для дитини вкрай важлива стабільність? А відчуття стабільності у будьякої людини, а не тільки у дитини, виробляється приблизно через місяць
після радикальних змін у житті. Так невже ж в цьому випадку не можна
нічого вдіяти? Звичайно ж, можна. Батьки повинні заздалегідь, напередодні,
дізнаватися у вихователя про те, що очікується на наступний день – які
заняття, які ігри, меню. І обов’язково дуже докладно розповідайте дитині про
все ввечері, перед сном. А по дорозі в садок ще раз розкажіть про це. Через
кілька днів, коли дитина переконається в тому, що він заздалегідь точно
обізнаний про те, чого йому очікувати, він перестане боятися невідомості в
дитячому садку.