ПСИХОЛОГ РАДИТЬ(сторінка практичного психолога)

01.06.2023

22.05.2023

Рекомендації батькам з підготовки дітей до дитячого садка

  • Привчайте малюка до самостійності й доступного для його віку самообслуговування.
  • Розповідайте дитині, що таке дитячий садок, навіщо туди ходять, чому ви хочете, щоб вона туди пішла.
  • Проходячи повз дитячий садок, з радістю нагадуйте дитині, як їй пощастило – восени вона зможе ходити сюди. Розповідайте рідним і знайомим у присутності малюка про свою удачу, кажіть, що пишаєтеся своєю дитиною, адже її прийняли до дитячого садка.
  • Учіть дитину гратися. Психологи виявили чітку закономірність між розвитком предметної діяльності та її звиканням
    до дитячого садка. Найлегше адаптуються малюки, які вміють довго, різноманітно й зосереджено діяти з
    іграшками. Уперше потрапивши до дитячого садка, вони швидко відгукуються на пропозицію погратися, з інтересом досліджують нові іграшки. Дитина, яка вміє гратися, легко йде на контакт із будь-яким дорослим.
  • Робіть разом з дитиною нескладну систему прощальних знаків уваги, так їй буде легше відпустити вас.
  • Пам’ятайте, що на звикання дитини до дитячого садка може знадобитися до півроку. Розраховуйте свої сили, можливості і плани.
  • Чим з більшою кількістю дітей і дорослих, з якими дитина спілкуватиметься у дитячому садку, вона побудує
    стосунки, тим швидше вона звикне. Допоможіть їй у цьому. Познайомтесь з іншими батьками та дітьми.
    Відвідуйте разом з дитиною прогулянки у дитячому садку.
  • Дорогою у дитячий садок обговоріть з дитиною, що на неї чекає. Дуже важливо, щоб розмови про дитячий
    садок супроводжувалися лише позитивними емоціями. У Вас має бути спокійний голос і впевнена інтонація.
  • Ніколи не лякайте дитину дитячим садком. Приблизно за тиждень першого відвідування дитячого садка
    попередьте дитину про це, щоб вона спокійно очікувала майбутню подію.

10.05.2023

Рекомендації батькам для підвищення рівня готовності дитини до навчання в школі

Ваша дитина скоро піде до школи. Здається, нещодавно ви мріяли про той час, коли вона стане школярем, бо це свідчитиме про перші самостійно зроблені кроки.

У цей період батьки найбільше стурбовані тим, чи зможе навчатися їхня дитина, чи буде цей етап для сім’ї радісним, чи зможуть подолати труднощі. Все це залежить від підготовки дитини та сім’ї, в якій вона виховується, до нових умов. Тому психологи на перший план ставлять психологічну готовність дитини до навчання у школі.

Готовність до школи (шкільна зрілість) – це індивідуальний рівень розвитку дитини на початок шкільного навчання. Саме від його рівня залежить адаптація та успішність дитини у школі.

Традиційно виділяють три аспекти шкільної зрілості:

  • інтелектуальний: знання про навколишній світ, явища природи, людей та себе;
  • емоційний: вміння тривалий час виконувати не дуже привабливу роботу;
  • соціальний: потреба у спілкуванні з однолітками та дорослими, вміння підпорядковувати свою поведінку правилам даної групи.

Дуже часто дорослі запитують: «Хто має готувати дитину до школи: батьки, сім`я чи вихователі дитячого садочка?». Досвід показує, що ніякий найкращий дитячий заклад не може повністю замінити сім`ю, сімейне виховання. У дитячому садочку дітям прищеплюють корисні навички, але якщо заняттями дитини не цікавляться батьки, не надають їм належного значення, не заохочують до старанності, дитина теж починає ставитися до них недбало, не прагне працювати краще, виправляти свої помилки, долати труднощі.

Дуже важливо, щоб батьки запитували свою дитину, які почуття її переповнюють, що вона відчуває, коли думає про школу? Можливо, це радість бажання знайти нових друзів, а може, це страх перед невідомим, невпевненість у власних силах, сум через прощання із дитячими забавками чи іграми? Намагайтеся постійно відчувати стан дитини, бо від того, з яким настроєм вона переступить шкільний поріг буде залежати її здатність пристосуватися до шкільного життя.

Діти пізнають навколишній світ за допомогою емоцій. Вони сприймають тільки те, що є приємним, цікавим, захоплюючим, веселим та новим. Для дорослих має цінність будь-яка інформація, а для дітей – тільки позитивно забарвлена. Тому однією з важливих передумов успішної адаптації до школи є заохочення дитини до навчання в ній.

Практичними психологами дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів міста впродовж червня 2015 року було проведено психодіагностичне обстеження готовності майбутніх першокласників до навчання у школі. Аналіз результатів свідчить, що із 647 респондентів високий рівень інтелектуальної готовності показали – 27 % дітей, достатній рівень – 20%, середній рівень – 38% дітей, низький рівень – 13% і не готові до школи – 2% дітей.

Діти, у яких високий рівень готовності, – готові до навчання в школі.

Дошкільники із достатнім рівнем готовності дещо слабше психологічно та інтелектуально готові до навчання в школі, ніж ті діти, які отримали високі показники, проте їхні результати відповідають віковим нормам.

Майбутні першокласники із середніми показниками не на належному рівні підготовлені до нових умов. За відповідної організації співпраці із цими дітьми, в період до першого вересня, забезпечуючи адекватну турботу і встановлюючи позитивну атмосферу співпраці, дорослі допоможуть дітям вирішити завдання розвитку відповідно до їх вікових особливостей.

Практика свідчить, що низький рівень готовності до школи чи її відсутність може стати причиною появи тривожності у дитини, хронічної втомлюваності, формування заниженої самооцінки, загальної неуспішності, а також – причиною неврозів.

Рекомендації батькам для підвищення рівня готовності дитини до навчання в школі:

  1. Радійте Вашій дитині!
  2. Розмовляйте з дитиною спокійним голосом. Для дитини Ви – зразок мовлення, адже вона вчиться мови, наслідуючи, слухаючи, спостерігаючи. Ваша дитина буде говорити так, як Ви. Малюк успішніше засвоює мову тоді, коли дорослі слухають його, спілкуються, розмовляють. Виявляйте готовність слухати. Якщо роль слухача Вас втомлює, якщо Ви поспішаєте, не забувайте: терпіння, виявлене в дошкільний період, суттєво полегшить ваші проблеми в майбутньому.
  3. Щодня читайте дитині. Розучуйте скоромовки, чистомовки.
  4. Приділяйте дитині якомога більше часу. Саме в дошкільні роки закладаються основи впевненості в собі та успішного спілкування поза сім’єю. Від рівня раннього мовленнєвого розвитку залежатиме подальший процес росту дитини в школі.
  5. Не забувайте, що мова та мовлення краще розвиваються в атмосфері спокою, безпеки та любові.
  6. У кожної дитини свій темперамент, свої потреби, інтереси. Поважайте її неповторність.
  7. Розвивайте основні лінії дошкільного дитинства – вміння слухати, бачити, відчувати.
  8. Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м’язів руки, аби їй було легше опановувати письмо. Для цього необхідно вчити малюка вирізати, малювати, зафарбовувати, будувати, складати невеликі за розміром деталі, зображення. Навчіть дитину зав’язувати та розв’язувати вузлики.
  9. Забезпечуйте можливості та умови для повноцінної гри. Гра – це провідна діяльність дошкільника. Л.С.Виготський відзначав: «Чим краще дитина грається, тим краще вона підготовлена до навчання у школі».
  10. Допомагайте дитині осягнути склад числа. Немає необхідності, щоб вона механічно лічила до 100 і більше. Нехай рахує до 10-20, але особливо важливо розуміти і знати, з яких чисел складається 5, а з яких – 7 тощо. Це є основою понятійного мислення, розуміння основ математики, а не механічного запам’ятовування.
  11. Працюйте над розвитком пам’яті малюка, його уваги, мислення. Для цього пропонується багато ігор, головоломок, задач у малюнках, лабіринтів тощо в різних періодичних та інших виданнях.
  12. Запровадьте в сім’ї єдиний режим і дотримуйтеся його виконання (обов’язково всі члени родини).
  13. Дитина повинна мати певне доручення і відповідати за його виконання.
  14. Необхідною умовою емоційно-вольового розвитку малюка є спільність вимог до нього з боку всіх членів родини.

 

 

 

 

03.10.2022

30.09.2022

Консультація з батьками на тему «Хвороба малюка»
Дитина вперше почала відвідувати дитячий садок, і щойно настали перші осінні холоди, а багато дітей відразу ж почали хворіти. Та нікуди від дитячих недуг не подітися. Мамам залишається лише терпляче та з гідністю переживати всі недуги малюка, залишатися бадьорими, морально підтримувати і малюка, і решту рідних. Але багатьом це не завжди вдається? Адже тривога за здоров’я, і навіть, життя малюка інколи не відпускає тоді, коли дитина не хворіє. Мамі слід знати, що підвищена материнська тривожність може серйозно зашкодити маленькому хворому.
За довготривалими спостереженнями на 7-10 день початку відвідування дитиною дитсадка малюк хворіє на застудні захворювання, стривожені батьки звертаються до вихователів та практичного психолога з запитаннями: як урізноманітнити діяльність дитини в період хвороби і забезпечити спокій малюка протягом дня не розпестивши його, як організувати виховну діяльність не перериваючи процес адаптації?
Якщо нові іграшки дитина отримує тільки “ по святам ”, хвороба – не причина змінювати правила. І навпаки, ви маєте можливість дарувати малюку іграшки коли він здоровий. Тоді немає застережень в тому, що ви купите дитині іграшку, і під час хвороби – вона буде рада вашому подарунку.
Грати з малюком необхідно завжди, а не тільки під час хвороби. Якщо ви будете грати з малюком, дарувати подарунки тоді коли він хворіє, то це принесе менше користі. Займіть дитину, пограйтесь з нею чи почитайте книгу. Малюк з великим задоволенням прийме ліки, якщо спочатку “полікує ляльку ”.
Але, якщо дитина вимагає все більше і більше уваги, не вступайте з нею в суперечки. Домовтеся з малюком який час ви проводите з ним, а який присвячуєте справам.
Рекомендації батькам, які допоможуть не розпестити дитину під час хвороби
 Буде краще, коли дитина під час хвороби отримає іграшку неяскраву, безшумну, і не дуже велику.
 Під час хвороби приберіть подалі наступні іграшки: автомати, машинки з моторами, плачучих ляльок, яскравих і великих іграшок із плюші, конструктори, лабіринти, головоломки, тобто ті іграшки, які потребують від малюка розумових зусиль. В даний період дитині необхідний спокій.
 Будьте послідовні в своїх діях – та вчинках.
 Намагайтеся не робити для дитини привілегійованих умов в сім’ї, не робіть частих уступів тільки із за плачу чи поганого самопочуття. А якщо потрібно нарікнути дитині, то робіть це спокійним і ласкавим тоном.
 Не хваліть дитину, зверх міри, не запитуйте боязким голосом про її самопочуття.
 Зберігайте з хворою дитиною звичні для нього взаємовідносини (спокійний, дружелюбний вираз обличчя). Достатньо один-два рази в день цікавитись у дитини про її здоров’я, а не кожні 10 хвилин запитувати: “ Як ти себе почуваєш? ”.
 В харчуванні дотримуватися правила “хоче – їсть, не хоче – не заставляйте”.
 В період хвороби будьте спокійні та упевнені, випромінюйте гарний настрій, і видужання малюка відбудеться швидко.

 

29.09.2022

Вам може бути цікаво...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *