ПСИХОЛОГ РАДИТЬ
03.06.2022
Рекомендації для дорослих : « Як допомогти собі справитись з тривогою?»
1. Вірте, що жах закінчиться. Він завжди закінчується. Найтемніша ніч — перед світанком.
Ви не залежите цілкомі повністю від оточуючих подій. В кожного з нас є внутрішня автономія, на яку ми опираємося, як реагувати і що робити. Важливо це визнати. І з цього почнеться більш якісна саморегуляція і в дрібницях, і у важливих діях.
2. Щоб морок не переміг, відслідковуйте, коли залипаєте в стані страху, ступору, апатії. Переключайте себе з соцмереж і відеопереглядів, “думок по колу” простими діями — фізичними, побутовими, прибиранням, готуванням їжі.
3. Робіть прості речі, які утримують стабільність дня – разом снідайте і вечеряйте, розмовляючи. Протягом дня зізвонюйтесь просто, щоб почути голос один одного і запитати “Як Ти?”. Серйозний чи трагічний привід для цього не потрібен. Теплий дотик один до одного – це найважливіше. Це повертає до здорових процесів реальності.
4. Допомога собі. Продумайте 3 варіанти розгортання подій свого життя, як Ви собі їх уявляєте.
Найгірший варіант — в чому він для Вас полягає? Що Ви тоді робите? Як себе будете рятувати? Відповідь на це — з позиції – “справлюсь”.
Найблагополучніший варіант? Як він виглядає у вашому житті? Які нові сили, резерви і вектори руху Вам це додає? Якби Ви в нього вірили більше, щоб Ви по-новому робили вже зараз?
Середній “вялопротікаючий” варіант розвитку подій — що це означає саме для Вас? Як Ви будете себе в ньому зберігати? В чому Ви будете себе зміцнювати і рухатися в житті до своїх цілей, навчаючись бути більш гнучкими?
Дайте відповіді собі на ці питання, виходячи зі здорового глузду, інтуїції і внутрішньої мудрості, які неможливо до кінця перекрити тривогою. Запишіть відповідь на листочку на кожне питання. І побачите, що “дим страху” руйнується наявними варіантами.
5. Те, що не можете подолати в собі чи у зовнішніх подіях, осмислити і “вкласти в голову” – віддайте Богу, Життю, Любові, Справедливості — Вищій Добрій Силі, як Ви її називаєте. Людський розум не може відразу і до кінця збагнути сенс величезних процесів. Це потребує багатьох місяців і років. Намагайтеся не рвати собі серце до кінця. Воно буде потрібне для зцілення любов’ю.
6. Про почуття. Всі почуття — і негативні теж — є природними. Давайте їм “витікати”, проговорюйте, виписуйте в переписках. Вивільняйтесь. Важкий і віддалений наслідок війни — це “замороження почуттів”. Це їх відсутність, яка нас робить замкнутими і не чутливими до почуттів любові і близькості, обміну душевним. Прояв — дитина звертається про неприємну ситуацію, а ми їй – “почекай з цими дрібницями, не до цього” і так дуже часто. Зовнішня криза минає, а відкидання і нехтування — залишаються. Вони ще й від попередніх криз не минули. Ми маємо вчитися і горювати, і оживати, і вірити, і діяти.
7. Допомога дітям. Мудро дозуйте те, що розповідаєте дітям про події, опираючись на їх вік, чутливість. Приховувати не треба, бо це не реально. Прямі сцени насильства — відсівайте. Слідкуйте за своїми думками і коментарями. Діти збирають інформацію не лише з прямих розмов з ними, а й з коментарів, “кинутих мимоволі”. Саме вони сіють страх, який залишається надовго. У що віритимуть Ваші діти, залежить від Вас. Майже в усьому. Про сьогоднішні події — теж. Дуже важливі всі ритуали — сніданку, обіду, вечері, домашніх розмов. Спокійного виконання уроків. Майже як завжди. Це зберігає відчуття, що життя навколо не руйнується. Дітям, які тривожаться більше, прямо проговорюйте – “ти в безпеці”. Часто. Обнімайте і цілуйте значно більше, ніж раніше. І хваліть за будь-які дрібниці. Якомога більше теплих дотиків.
Попри все — дозволяйте собі відчувати радість кожного дня, кожен чудовий прояв дитини, кожен шкільний успіх. Це — підтримка живого в житті і самого життя. Радість, вдячність, цінність і молитва — це те, що протистоїть мороку.
8. Якщо Ви на роботі, то працюйте, як це для Вас можливо відповідно до реальних обставин. Бо хтось все таки має залишатися на місцях і бути частиною збереження впорядкованості і спокою.
Завжди є люди, які завдяки кризі можуть змобілізуватися і почати робити в житті те, на що не зважилися б в більш спокійні часи. Вчіться у них. Не їхнім діям, а життєвій позиції, вірі, мисленню, стилю життя.
9. МРІЙТЕ!! “Хто знає, заради ЧОГО, витримає будь яке ЯК”. Щоб побудувати майбутнє власними руками, потрібно знати “ЩО САМЕ Я ХОЧУ”. І це не є питання до держави. Не треба зараз “мучити себе питаннями”, ЯК я це робитиму. Це питання наступного етапу. Мрійте дуже конкретно, так, щоб ви майже відчули мрію “на дотик” – своє здоров’я, енергію, роботу, яку Ви хочете, щасливих і успішних дітей — відповідно до Вашого етапу життя. На стан “не знаю, чого хочу” ми отримуємо “нічого”. БУДЬТЕ ДО СЕБЕ ЩЕДРИМИ У СВОЇХ МРІЯХ І РОЗВИВАЙТЕ ВІДЧУТТЯ ДОСТОЙНОСТІ І УСВІДОМЛЕННЯ ТОГО, ЩО ВИ ГІДНІ ЦЕ ПРИЙНЯТИ.
Щоденна тактика життя є легшою, якщо Ви дійсно знаєте свою стратегію. Сумнів потрібен для уточнення деталей, а не для відмови від життєвого шляху.Поверніться до себе і близьких обличчям і світ відповість взаємністю.
02.06.2022
Рекомендації батькам: «Якщо маленька дитина реагує на вибухи плачем.»
Якщо маленька дитина реагує на вибухи плачем, спробуйте ці рекомендації:
1. Привчити дитину до навушників чи беруш для вушок. Страх – це природня захисна реакція на сигнал тривоги, який треба мінімалізувати: міцна шапочка і вата до вух знизять потужність звуку. При можливості закривайте вушка малечі ще і своїми руками. Так робили наші бабці в часи війни.
2. Важливо прив’язати навколо себе дитину або міцно притуляти до себе. Візьміть м’яку ковдру та замотайтеся разом з дитиною. Малеча не має відчувати, що вона сама, так вона автоматично регресує.
3. Намагайтеся контролювати власний стан. Дитина дуже сильно відчуває ваш стан і реагує на вашу реакцію. Тож, в складній ситуації починайте вібрувати голосом на будь-який звук А, О, У: максимально довгий видох із звуком на одному вдосі. Ця проста вправа забезпечить сірий шум, який автоматично заспокоює дитину.
4. Співайте колискові не дитині а собі, щоб сповільните серцебиття. Так дитина відчує, що ви спокійні та буде стабілізуватися сама.
5. Давайте пити водичку як тільки малеча починає плакати намастіть її губки якимось смаком (мед, джем і т.д.). Так дитина розсіює увагу та змінює стан.
6. Робіть якісь патерні, повторюючі рухи або починайте інтенсивно махати рукою чи головою. Це приверне увагу дитини до зовнішнього та відволіче від власної тривоги.
7. Важливо! Дітей до 2.8 років повинні стабілізувати дорослі, їх мозок ще не сформував систему саморегуляції. Істерика в малечі може призвести до негативних наслідків в організмі або тимчасового підвищення температури тіла.
8. У час спокою робіть з дитиною солені ванночки для ручок і ніжок. Просто пограйтесь – це знижує рівень стресу як у мами так і у дитини. Морська сіль допомагає знизити рівень стресу та тривоги.
9. У стресовий період організм кожної людини вимагає велику кількість магнію. Внесіть цей елемент у свій щоденний раціон як харчову добавку або їжте більше горіхів, бананів, бобових, броколі і т.д.
10. Якщо відчуваєте, що самостійно не здатні заспокоїти дитину, через власний стан, краще передайте її людині, яка у даний момент емоційно більш стабільна.
01.06.2022
Консультація для батьків : “Щаслива родина – щаслива дитина”
Стосунки батьків між собою, їх взаємини з дітьми, внутрисімейна атмосфера загалом – все це незмінна практична школа батьківства й материнства. Добра ця школа – і виховання буде добрим; якщо ж нервова і тривожна, то діти зростають нервові, тривожні чи байдужі, егоїстичні, морально й духовно глухі. Звичайно, вплив батьків на дітей завжди індивідуальний, і вони мають більше можливостей враховувати вікові та особистісні особливості дитини.
Безперечно, що найкращі умови для розвитку і вихованні дитини має сім’я, в якій проживає кілька поколінь. У такій сім’ї, як правило, є різні види стосунків між старшими і молодшими поколіннями та можливості передання і взаємозбагачення особистості дітей і дорослих, засвоєння сімейних ролей в процесі безпосередньої життєдіяльності родини.
На жаль, як свідчить статистика в Україні, як і в інших європейських країнах, переважає нуклеарна (одноядерна – батьки і діти) сім’я. Більш того, зниження рівня життя в державі, погіршення соціальних, санітарних, гігієнічних, побутових умов життя, а у зв’язку з цим і психологічних, призводить до деформації почуття відповідальності, юридично-правового і морально-етичного обов’язку, що відбивається на сім’ї. В Україні зменшується рівень народжуваності дітей і помітно зростає кількість неповних сімей.
Сильним негативним фактором у вихованні дітей стає факт розлучення батьків. Залишення сім’ї батьком (або матір’ю), що, як правило, супроводжується офіційним розірванням шлюбу, може різко змінити морально-психологічний стан дитини і часто має руйнівний вплив на її психологічний світ, поведінку, віру в морально-духовні цінності та ідеали людей.
Після розлучення колишньому чоловікові чи дружині слід чітко обумовити в інтересах дитини новий стиль контактів і вимог, адже батьки завжди мають підтримувати хоча б найменший контакт із дітьми, незважаючи на те, що він може бути для одного або й обох небажаним. Ці контакти сприятимуть психічній врівноваженості, нормалізації розвитку дитини, гуманізації. Не можна принижувати один одного у присутності дитини та саму дитину. Емоційну напруженість взаємин батьків діти відчувають без слів, поглядів, жестів і міміки, навіть тоді, коли їх при цьому немає. Вони відчувають це інтуїтивно, серцем, душею, якимось особливим родинним почуттям, що не піддається критеріальним вимірам. Для повноцінного розвитку, як певну компенсацію за розлучення батьків, діти потребують постійних, стабільних стосунків з обома батьками, а це означає, що мати і батько, який здебільше проживає окремо, мусять обговорити умови їх теперішнього життя, осмислити ситуацію, в якій опинилися і зберегти ті кращу почуття, які в них залишилися з попередніх стосунків. У кожній сім’ї дитині відводиться певна роль, відповідно до якої будуються її взаємини з батьками залежно від її віку, незначного життєвого досвіду. Батьки для дітей мають бути джерелом емоційного тепла і підтримки, владою, розпорядником благ, зразком і прикладом для наслідування і, звичайно, мудрими порадниками.
Авторитет матері (батька) зростає в очах дитини, якщо вони, знаючи її проблеми, допомагають безболісно їх розв’язати. Це залежить від загальнокультурного рівня батьків, їх освіченості, педагогічної підготовленості, способу життя, ціннісних орієнтацій, реакції на становище, що склалося, оптимізм і віру на краще життя родини і дитини.
При цьому мати має враховувати, що дефіцит чоловічого впливу веде до порушення не лише розвитку інтелектуальної сфери, ускладнює процес ідентифікації відповідно до батьківського (чоловічого) чи материнського (жіночого) образу. Не маючи родинного прикладу спостерігати доброзичливе подружнє спілкування, це часто може впливати на формування гіперприв’язаності до матері чи батька, спричинювати різні відхилення психіки і навіть фізичні вади.
Кожна дитина може успішно справитися з однією або кількома несприятливими обставинами, але якщо їх більше, то це може спричинити виникнення у дітей невротичних реакцій тощо. Невдоволеність емоційними контактами, життєва невпевненість в позитивній оцінці дорослими, зменшення можливостей задоволення запитів у сфері матеріальних потреб, що зростають, – все це сприяє деформації ціннісних орієнтацій, викривленню реальних установок, що руйнує віру в моральний ідеал, призводить до порушень в діях, мотиваційній сфері, майбутньої діяльності, свідомого чи несвідомого успадкування чи наслідування морально-поведінкових якостей батьків.
31.05.2022
Рекомендації для батьків: « 49 засобів які допоможуть Вашій дитині зняти напруження»
Діти часто зіштовхуються зі стресовими ситуаціями, а традиційні методи, такі як глибоке дихання, не завжди допомагають з ними впоратися. Коли дитині необхідно швидко зняти напругу, спробуйте один зі способів, запропонованих нижче.
1. Поставте дитину вниз головою. Багато століть назад йоги виявили, що положення тіла, в якому голова знаходиться нижче рівня серця, заспокійливо діє на організм. Для розслаблення дитині потрібно нахилитися, дотягуючись долонями до пальців ніг, або постояти на голові. Перевернуте положення тіла зміцнює вегетативну нервову систему, що відповідає за стресові реакції організму.
2. Спробуйте візуалізацію. Дослідження показують, що візуалізація знижує рівень стресу. Запропонуйте дитині закрити очі й уявити собі тихе, спокійне місце. Потім допоможіть їй уявити цю картину в деталях. Запитайте, як виглядає це місце, які там запахи, що відчуває дитина, перебуваючи там.
3. Запропонуйте дитині попити води. Зневоднення призводить до зниження розумової продуктивності. Дайте дитині випити склянку холодної води та трохи посидіти. Випийте склянку води самі, і ви помітите, як дана процедура заспокоює нервову систему.
4. Заспівайте що-небудь. Усі знають про те, що улюблені пісні піднімають настрій. Крім цього гучний спів (навіть якщо ви при цьому трохи фальшивите) сприяє виробленню «гормонів щастя» – ендорфінів.
5. Прийміть «позу собаки писком донизу». Поза, відома в йозі як «Собака писком донизу», як і перевернуте положення тіла, відновлює вегетативну нервову систему. Також вона розтягує м’язи рук, ніг і тулуба, що призводить до спалювання рівня глюкози, виробленої в результаті реакцій організму на стрес.
6. Малюйте. Малювання не тільки допомагає відволіктися від джерела стресу, але й розвиває стресостійкість. Якщо вас лякає навіть думка про те, що дитина буде малювати фарбами, дозвольте дитині помалювати, наприклад, кремом для гоління на шторці в душі. Шторку буде легко вимити, а дитина не вимастить усе навколо.
7. Пострибайте через скакалку. Встановіть таймер на дві хвилини, ввімкніть музику й дозвольте дитині стрибати через скакалку в ритмі музики. Якщо дитині важко стрибати через скакалку, вона може просто підстрибувати на місці.
8. Пострибайте у висоту. Влаштуйте з дитиною змагання, хто стрибне вище, далі або швидше. Це ще один простий, але дієвий спосіб випустити пару за допомогою фізичної активності.
9. Пускайте мильні бульбашки. Дути на вітрячок або пускати мильні бульбашки – такі заняття допоможуть дитині контролювати дихання та заодно нормалізувати стан психіки. Крім того, дитині, напевно, сподобається бігати за бульбашками, які лопаються.
10. Прийміть гарячу ванну. Після важкого робочого дня немає нічого приємнішого, ніж полежати в гарячій ванні в повній тиші з приглушеним світлом. Дитині дана процедура також допоможе заспокоїтися, розслабитися й відволіктися від усіх занять. Дозвольте їй узяти з собою у ванну улюблену іграшку й відпочити стільки, скільки їй буде потрібно.
11. Прийміть холодний душ. Хоча цей спосіб повністю протилежний попередньому, він також зміцнює організм. Холодний або навіть прохолодний душ допомагає зняти м’язову напругу, покращує приплив крові до серця, помітно підвищує настрій. Дослідження, в якому взяли участь люди, які практикують загартовування, показало, що систематичне купання в холодній воді знижує напругу, втому, депресію й негативні емоції. Для зовсім маленьких дітей купання в холодній воді небажане. Краще поступово знижувати температуру води або спробувати контрастний душ.
12. Пийте теплі напої. Теплі напої в прохолодний день дають тілу відчуття тепла. Це схоже на обійми зсередини. Чашка гарячого шоколаду або тепле молоко допоможе малюкові швидко набути стану гармонії.
13. Задувайте свічки. Запаліть свічку й запропонуйте задути її дитині. Потім запаліть її знову, але при цьому трохи відсуньте від дитини. З кожним разом дитині потрібно буде дихати глибше й глибше, щоб задути свічку. Так в ігровій формі ви можете навчити дитину глибокого дихання.
14. Спостерігайте за акваріумними рибками. Ви коли-небудь замислювалися над тим, чому в лікарнях часто ставлять акваріуми? Згідно з дослідженнями, спостереження за акваріумними рибками знижує артеріальний тиск і частоту пульсу. Більш того, чим більший акваріум, тим ефективніша його дія. Коли вам буде потрібно заспокоїти дитину, зводіть її до місцевого ставка або акваріума для невеликого сеансу «рибної терапії».
15. Порахуйте від 100 до 1. Лічба у зворотному порядку не тільки дозволяє дитині відволіктися від того, що її турбує. Вона також розвиває концентрацію уваги й корисна дошкільнятам в якості підготовки до школи.
16. Повторюйте мантри. Придумайте мантру, яку дитина зможе використовувати для заспокоєння. Добре підійдуть фрази: «Я спокійний» або «Я впевнений у собі».
17. Дихайте животом. Більшість з нас дихає неправильно, особливо в стресових ситуаціях. Запропонуйте дитині уявити, що її живіт – повітряна кулька. Дитина повинна дихати глибоко, щоб наповнити кульку повітрям. Повторіть цю просту вправу п’ять разів, і ви побачите, що дитина стане набагато спокійнішою.
18. Зробіть пробіжку. Біг знижує стрес ефективніше, ніж візит до психолога. Десятихвилинна легка пробіжка не тільки підвищить настрій дитини, але й дозволить справлятися зі стресом протягом декількох годин.
19. Порахуйте до п’яти. Коли дитині здається, що вона не може контролювати емоції, запропонуйте їй закрити очі й порахувати до п’яти. Ця своєрідна п’ятисекундна медитація дозволить мозку «перезавантажитися» й подивитися на ситуацію з іншого боку. Також це привчить дитину добре подумати перед вчиненням будь-якої дії в стресовій ситуації.
20. Виговоріться. Діти, здатні вільно говорити про свої почуття та про те, що їх турбує, рано вчаться розбиратися в ситуаціях і власному ставленні до них. Батькам не варто відразу ж радити дитині, як вирішити проблему. Спочатку вислухайте дитину й поставте їй навідні запитання, які допомагають прояснити ситуацію.
21. Напишіть лист самому собі. Ми ніколи не будемо ставитися так критично до свого друга, як до самих себе. Те ж саме відбувається і в дітей. Навчіть їх бути добрішими до себе, а у важких ситуаціях запитуйте, що б вони сказали в такій ситуації своєму кращому другу.
22. Прикрасьте стіну. Ідеться не про фарби й декорації, можна просто повісити на стіну плакат або картинку з журналу. Це допоможе дитині проявити свої творчі здібності. У такій справі важливий сам творчий процес, а не результат.
23. Виготовте дошку візуалізації. Нехай дитина виріже з журналів фрази й картинки, що ілюструють її інтереси та мрії. Наклейте їх на спеціальну дошку на стіні. Таке заняття допоможе дитині не тільки розібратися в тому, чого вона хоче від життя, але й дозволить відволікатися від джерела стресу у важкі моменти, фокусуючи свою увагу на тому, що їй дійсно цікаво.
24. Обійміть дитину або дозвольте їй обійняти вас. Обійми сприяють виробленню окситоцину – гормону, що забезпечує роботу імунної системи організму. 20-секундні обійми знижують тиск, покращують самопочуття та знижують стресові реакції організму. Обійми принесуть користь і вам, і вашій дитині.
25. Гуляйте на природі. Згідно з дослідженнями, 50-хвилинні прогулянки на природі покращують розумові процеси та знижують рівень стресу. Якщо у вас немає стільки вільного часу, то навіть 15-хвилинна прогулянка на свіжому повітрі допоможе дитині впоратися зі стресом.
26. Уявіть себе через кілька років. Це чудовий спосіб мотивувати дитину поставити цілі на майбутнє та прагнути до них. Нехай вона запише, якою хоче бачити себе через тиждень, місяць, рік або більш тривалий термін.
27. Подуйте на вітрячок. Як і у випадку зі свічками, дана вправа тренує дихання дитини, однак тут акцент робиться на контрольованому видиху, а не на глибокому вдиху. Дитина повинна змусити вітряк крутитися повільно, потім швидко, потім знову повільно. Так вона навчиться регулювати своє дихання.
28. Ліпіть із пластиліну. Під час ліплення ділянка мозку, що відповідає за стресові реакції, стає неактивною, оскільки імпульси активізують інші ділянки мозку. Можна купити пластилін у магазині або зробити його своїми руками.
29. Попрацюйте з глиною. Подібний ефект спостерігається і при роботі з глиною. Дозвольте дитині виліпити що-небудь із глини або зробити чашку за допомогою гончарного круга. Це також чудова нагода для дитини навчитися чогось цікавого та сформувати нову практичну навичку.
30. Пишіть. У старших дітей ведення щоденника або просто опис своїх почуттів на папері сприятливо позначається на настрої, особливо якщо вони впевнені, що ці записи ніхто не читає. Дайте дитині зошит, і нехай вона опише свої почуття. Переконайте дитину в тому, що її записи ніхто не буде читати, поки вона сама про це не попросить. Постійне ведення щоденника позитивним чином позначається на пам’яті, концентрації уваги й мисленні дитини.
31. Дякуйте. Крім опису почуттів запропонуйте дитині записувати, кому й за що вона вдячна. Це допомагає підвищити успішність у школі та знизити рівень стресу. Для цього можна завести окремий «зошит подяк».
32. Називайте свої емоції. Невміння розпізнавати негативні емоції часто стає причиною стресу в дітей. Якщо дитина гнівається, відчуває паніку або страждає на перфекціонізм, попросіть її назвати це почуття, дати йому ім’я. Після цього допоможіть дитині впоратися з негативом. Наприклад, запитайте в неї: «Тебе знову турбує ідеальність?». У такій ігровій формі ви можете обговорити, як подолати перфекціонізм, а дитина не залишиться один на один зі своїм почуттям.
33. Катайтеся на гойдалках. Катання на гойдалках не тільки зміцнює м’язи ніг і тулуба, але також знижує рівень стресу (такий ефект мають рухи розгойдування). Покатайте дитину на гойдалці чи вона може покататися самостійно, щоб заспокоїти емоції.
34. Штовхайте стіну. Це хороший спосіб позбутися гормонів стресу, не виходячи з кімнати. Дитина повинна протягом 10-ти секунд штовхати стіну. Повторіть вправу тричі. Чергування м’язових зусиль і розслаблення призводить до вироблення «гормонів щастя».
35. Зібгайте тонкий папір. М’яти папір – одне з улюблених занять маленьких дітей. Їх заспокоює не тільки шелест паперу, але і його текстура. Сенсорні імпульси активізують певні ділянки мозку, що знижують рівень стресу.
36. Лопайте бульбашки на упаковці. Купіть трохи такого матеріалу й поріжте на невеликі шматки, щоб заспокоювати дитину в моменти стресу.
37. Катайте тенісний м’яч по спині. Така сама процедура застосовується в якості легкого заспокійливого масажу. Робіть її, коли дитині необхідний заспокійливий дотик. Масажуйте плечі, шию й нижню частину спини – ці ділянки найбільш напружені в момент стресу.
38. Масажуйте ступні невеликим м’ячиком. Це допомагає поліпшити кровообіг і впливає на певні точки на ступнях, допомагаючи зняти стрес і зняти напругу м’язів ніг. Дитина може покатати м’яч по всій поверхні ступні, наступаючи на нього з різною силою.
39. Визначте «спокійне місце» в будинку. Дитина повинна мати певне місце в будинку, де вона зможе опанувати себе в моменти втрати контролю над емоціями. У цьому місці дитина повинна відчувати себе максимально комфортно, щоб мати можливість для повноцінного відпочинку й відновлення душевної рівноваги.
40. Слухайте музику. Музика покращує настрій, сприяє здоровому сну, знижує рівень стресу й занепокоєння. Слухайте музику різних стилів, установіть оптимальний рівень гучності в будинку, машині та спальні дитини.
41. Влаштуйте танцювальну вечірку. Фізичне навантаження в поєднанні з задоволенням від музики принесе дитині користь. Їй сподобається така активність у поєднанні з розвагою. Якщо дитина в поганому настрої, зробіть музику гучніше та влаштуйте танцювальну вечірку в кімнаті. Настрій дитини миттєво підніметься.
42. Покричіть. Іноді поганий настрій дитини пов’язаний з тим, що її переповнює занадто багато емоцій. Нехай дитина візьме вільну позу й уявить, як емоції проходять крізь її тіло від пальців ніг до рота. Для їх звільнення дитині потрібно голосно закричати.
43. Поміняйте обстановку. Коли ми відчуваємо сильні негативні емоції, іноді потрібно просто вийти з дому. Зміна обстановки допоможе малюкові швидко заспокоїтися. Якщо ви знаходитеся вдома – вийдіть на прогулянку. На вулиці знайдіть спокійне місце, де можна присісти. Змініть обстановку, і це допоможе дитині швидко відновити самовладання.
44. Вийдіть на прогулянку. Ми часто ходимо гуляти для того, щоб навести порядок в думках. На нас заспокійливо діє не тільки свіже повітря, але й природні ритми природи. Вийдіть на прогулянку разом з дитиною, і, можливо, вона поділиться з вами причинами свого поганого настрою.
45. Заплануйте веселе заняття. Коли ви чимось стурбовані, здається, що на вас тиснуть стіни і світ ось-ось завалиться. Деяким дітям необхідно допомогти подивитися в майбутнє, щоб відволіктися від внутрішнього діалогу. Заплануйте яке-небудь веселе заняття для всієї сім’ї, дозвольте дитині взяти участь в його обговоренні. Будь-яка тема, пов’язана з майбутнім, буде їй корисна.
46. Спечіть хліб. Усі бабусі у світі знають, що процес випікання хліба допомагає позбутися від стресу. В Інтернеті ви можете знайти багато простих рецептів приготування хліба. Дитина може самостійно змішати інгредієнти й замісити тісто. Їй обов’язково сподобається результат вашої спільної роботи.
47. Сплетіть браслет. Робота рук викликає стан повної зануреності в заняття. Подібний ефект мають такі заняття, як в’язання, вишивка або будь-яка інша справа, що допомагає малюкові забути про зовнішні обставини.
48. Катайтеся на велосипеді. Катання на велосипеді потроху втрачає популярність у дітей. Але велосипедні прогулянки не тільки сприятливі для суглобів – вони розвивають рівновагу й фізичну витривалість. Можна організувати велосипедні прогулянки всією сім’єю.
49. Розмальовуйте книги-розмальовки. Розмальовки – чудовий спосіб відволікти й заспокоїти дитину, розвинути в неї дрібну моторику й концентрацію уваги. Купуйте дитині олівці та фломастери, розмальовуйте сторінки книг-розмальовок разом з нею.
Ці, здавалося б, прості способи допоможуть не тільки поліпшити психоемоційний стан дитини будь-якого віку, але й навчити її краще розбиратися та справлятися з негативними емоціями. Ці навички стануть їй у пригоді протягом усього життя. Матеріал https://childdevelop.com.ua/
30.05.2022
Просто про складне. 15 мультфільмів про доброчесність, які можна показати дітям від Світлани Ройз
https://nus.org.ua/…/prosto-pro-skladne-15-multfilmiv…/
27.05.2022
Рекомендації для батьків : « 10 заповідей батькам»
25.05.2022
Рекомендації для батьків : 5 Помилок в заняттях творчістю з дітьми
Дуже часто мами, займаючись з дитиною малюванням, ліпленням або іншими видами творчої діяльності, стикаються з деякими проблемами. Малюки або тягнуть все до рота, не виконуючи очікуваних дій з фарбами або олівцями; їм швидко набридає; вони взагалі не бажають слухати вказівок мами, а роблять все по-своєму; або взагалі відмовляються від занять… Що ж не так робимо ми, мами, займаючись з дитиною? Ось 5 класичних помилок мам в заняттях творчістю з малюками:
1. Очікування мами не відповідають віку дитини. Діти не можуть довго сидіти за одним і тим же заняттям. Така особливість їх нервово-психічної діяльності. Не чекайте, що однорічний малюк просидить півгодини з пальчиковими фарбами. Крім того, дітям важливий процес, а не результат творчості, на відміну від нас, мам. Тому дозвольте дитині робити все по-своєму, хай навіть готова картина буде зовсім не схожа на задуману. Не заважайте дитині! Просто робіть самі, а малюк, поспостерігавши за вами, тепер намагатиметься повторити!
2. Контроль і нав’язування. Не змушуйте дитину займатися. Це не принесе ніякої радості ні їй, ні вам. Постарайтеся підлаштуватися під малюка і знайти те, що буде цікаво вам обом. Дозвольте дитині робити так, як вона хоче. Це ж творчий процес!
3. Мета занять творчістю – навчити. Зробіть цю мету другорядною. Сконцентруйтеся краще на тому, щоб під час занять ваш малюк розвивав уяву, фантазував і просто отримував задоволення від процесу. Пропонуйте йому різні матеріали, різні способи їх використання. Не обмежуйте дитину, не виправляйте його малюнки, тим більше, не робіть замість нього. А вчити (тримати олівець, розрізняти кольори, малювати форми) можна ненав’язливо.
4. Критика. Критикою легко відбити у дитини бажання та інтерес. Крім того, є ризик вселити в дитину страх помилитися, невпевненість і шаблонність в мисленні.
5. Бути дуже серйозним під час заняття. Ви – не вчитель, не академік, ви – любляча, уважна мама! Так що отримуйте задоволення від проведення часу з дитиною! Нехай заняття творчістю будуть радісними і веселими. Експериментуйте, імпровізуйте, просто грайтеся і насолоджуйтесь! Удачі вам!
Рекомендації для батьків : 9 Цікавих способів трансформувати сюжет казки
Слухати казки та історії – улюблене заняття для всіх дітей. Це і ритуальна річ, яка дає почуття безпеки, і спосіб пізнання світу. Та найголовніше це те, що казки розвивають уяву та здатність до фантазування.
Будь-яку казку можна трансформувати та зробити ще цікавішою! Далі наведено 9 способів, які допоможуть в цьому.
Техніку «зламана казка» пропонує дитячий психотерапевт, казкотерапевт Любодара Любченко.
1. Поміняйте місцями злодіїв. Що станеться, якщо вовк із «Червоної Шапочки» переслідуватиме Рапунцель?
2. Розкажіть казку від імені негативного персонажа («Розповідь про трьох ведмедів, розказана ведмедем» Н.Ж.Льовен або мультфільм «Правдива історія трьох поросят»).
3. Поміняйте місцями жертв і переслідувачів: скажімо, бабуся Шапокляк і злий крокодил Гєна. Або книга «Троє вовченят і Гидкий Свин» Є.Трівізаса (у ній не лише вовки — чемні, пухнасті, з очима-намистинками, а й спосіб здобути перемогу інший: після найміцнішого залізного бункера герої обирають будинок із квітів, краса якого змінює серце злодія).
4. Змініть поворот сюжету на протилежний. Нехай з’являться Неспляча красуня, у якої розвинулося безсоння, Царівна-реготушка замість Несміяни.
5. Припустіть, що герой знає класичний сюжет і розраховує на певний фінал, але події не повторюються. Гидке каченя впевнене, що виросте красивим лебедем, а стає потворною качкою.
6. Вигадайте продовження. Що робитиме дорослий Буратіно? Чи не сумуватиме царівна за жаб’ячим життям?
7. Змініть стать або вік головного героя. Наприклад, хлопчик у казці «Червона Кепка» Л.Робертс. Старий беззубий і підсліпуватий людожер («Джим і бобове стебло» Р.Бріггс), який викликає бажання допомогти йому. Малюк-Карлсон прилітає до самотнього Старого.
8. Замініть тварин одного виду на інший. Скажімо, «Дівчинка і три динозаври» Мо Віллемс. Якщо від ведмедів можна було втекти, то тут дівчинка йде за дороговказом «2 милі до пастки», де останнє слово виправлене на «до чудового будинку».
9. Замініть один-два предмети на сучасні. Замість дзеркала в мачухи Білосніжки — комп’ютер, Спляча красуня замість веретена вражена струмом від несправного фена. А кресало можна замінити на фаєрбол. Червона Шапочка гасає на квадроциклі, а бабуся лежить у ліжку з ноутбуком (С.Мідлтон).
Досвід доводить, що навіть молодші школярі легко знаходять сучасні болючі питання і залюбки зіштовхують з ними казкових героїв. І ще одне вміння тренується —дивитися на речі під іншим кутом. А це — складова критичного мислення, що допомагає в будь-яких конфліктах: можна відстоювати позицію, можна шукати компроміс, а можна «зламати казку», змінити історію. Чи не варто навчити цього кожну дитину?
Інформація взята із сайту https://osvitoria.media
24.05.2022
15 ІГОР ДЛЯ РОЗВИТКУ ПАМ’ЯТІ
Пропонуємо добірку ігор для розвитку пам’яті.
- Запам’ятай слова по порядку. Називаємо кілька слів, які дитина повинна запам’ятати і повторити в тому ж порядку. Для початку можна використовувати в грі лише декілька слів – 3-5. Далі можна ускладнювати правила гри, збільшуючи кількість слів. Наприклад: будинок, сонце, каша, лампочка, собака.
- Хто загубився. Перед малюком викладаємо кілька іграшок (штук 5-6 не більше) і просимо запам’ятати їх. Далі малюк виходить з кімнати, а ми швидко ховаємо одну з іграшок. Повернувшись, дитина повинна уважно повинна визначити, хто ж утік і загубився.
- Будиночок. Для цієї гри беремо кілька іграшок (підійдуть різні іграшки з кіндер-сюрпризів, маленькі машинки та ін. Невеликі іграшки). Просимо дитину запам’ятати іграшки. Після того, як малюк повідомляє, що запам’ятав – ховаємо іграшки в «будиночок» (роль будиночка може зіграти звичайна коробка). Просимо дитину пригадати всі іграшки, які сховалися. Після того, як всі іграшки відгадано, можна помінятися ролями, і тепер мама вгадує, хто ж сховався в будиночку
- Картинки. Для цієї гри підійдуть будь-які кольорові картинки, якщо у вас є книжка з великою кількістю картинок, сміливо беріть її. Дитині показуємо картинку, і просимо запам’ятати все, що на ній зображено. Після того, як малюк подивився і все запам’ятав, картинку прибираємо і просимо дитину по пам’яті відтворити все, що він бачив.
- Магазин. Відправляємо дитину в «магазин» при цьому називаємо те, що потрібно купити (для початку не більше 4-5 найменувань). Наприклад, хліб, морозиво, молоко, сир, шоколадку. Малюк біжить в іншу кімнату і перераховує татові-«продавцеві» все, що він хоче у нього купити. З часом список покупок збільшуємо. У таку гру можна грати і в реальному магазині. Виходячи з будинку, повідомте дитині, що вам необхідно купити в магазині. Прийшовши в магазин, нехай малюк по пам’яті допомагає вибирати необхідні продукти.
- Розвідники. Перед виходом на вулицю оголошуємо дитині початок гри і пояснюємо умови. Необхідно на вулиці все запам’ятовувати, де що знаходиться, що відбувається, а повернувшись додому, «доповісти» татові, що бачив, акцентуючи увагу на деталях: якого кольору машина у дворі, кого зустріли в магазині, скільки кішок бігало біля сусіднього під’їзду …
- Портрет. Пропонуємо малюкові уважно подивитися на маму і запам’ятати, у що вона одягнена. Далі мама виходить в іншу кімнату і щось міняє у своєму образі, наприклад, надягає шапку, шарф або змінює одну спідницю на іншу. Повертається в кімнату. Дитина уважно дивиться на маму і повідомляє, що змінилося в її образі.
- Танцюємо. Ця гра допомагає в розвитку рухової пам’яті. Включаємо музику і відтворюємо під неї який-небудь нескладний рух. Наприклад, сісти навпочіпки, встати, а потім підняти руки вгору. Пізніше кількість рухів можна збільшувати. Дитина в свою чергу запам’ятовує рухи мами, а потім відтворює їх по пам’яті.
- Повторюшка. Для гри використовуємо підручні матеріали: гудзики, монетки, рахункові палички. За допомогою перерахованих предметів викладаємо нескладне зображення, наприклад, будиночок або цифру 1. Пропонуємо дитині запам’ятати зображення, після чого малюк відтворює побачене.
- Малюнок. Малюємо на аркуші паперу простий малюнок, наприклад, круг, трикутник, квадрат. Зображення протягом декількох секунд показуємо дитині, після чого прибираємо і малюк повинен відтворити малюнок на своєму листку. Спершу малюнки створюються простим олівцем, далі можна ускладнювати різними кольорами, формами, кількістю зображених на аркуші паперу предметів.
- Знайди зображення. Дитині показуємо картку із зображеними на ній тваринами. Після того, як малюк уважно подивився і запам’ятав, картку прибираємо. Далі перед дитиною викладаємо кілька карток із зображеними на них різними тваринами, в тому числі і ту, яку дитина запам’ятовувала. Просимо малюка уважно подивитися на картинки і вказати ту, яку йому показували. На початку, можна обмежитися 4-5 картками, далі ускладнюємо вправу за допомогою збільшення кількості картинок.
- Слова. У цю гру можна грати, як удвох, так і з групою дітей. Називаємо слово (наприклад, сонце), малюк його запам’ятовує, повторює і додає будь-яке додаткове слово (наприклад, озеро). Наступний гравець (або знову ви, якщо граєте удвох з дитиною) називає всі перераховані раніше слова і додає одне нове слово (наприклад, сонце, озеро, верблюд). Гра продовжується до тих пір, поки один з гравців не зможе відтворити всі раніше названі слова.
- Знайди 10 відмінностей. Дитині демонструємо дві картинки, які мають незначні відмінності один від одного. Дитина, уважно вивчивши картинки, повинна знайти ці відмінності й назвати.
- Меморі. Беремо кілька парних карток (для початку краще брати невелику кількість). Показуємо дитині зображені на картках картинки. Далі перевертаємо їх сорочками догори. Пропонуємо малюкові відкривати картки попарно. Якщо зображення збіглися, то вони видаляються з гри. Якщо ж картинки виявилися різні, то перевертаємо їх знову сорочками вгору і повертаємо на місце. Готові ігри меморі можна придбати в магазині ToysDytpsyholog
- Дії. Дитині пропонуємо виконати дії в певному порядку. Наприклад, підійди до свого столу, візьми червоний фломастер і віднеси його на кухню.
Перераховані гри на розвиток пам’яті не вимагають практично ніякої підготовки, але дуже цікаві дітям. Так непомітно, в процесі гри, ви з легкістю будете тренувати пам’ять малюкові, що в майбутньому йому знадобиться.
23.05.2022
20.05.2022
П’ять мов любові у спілкуванні з Вашою дитиною. Ресурси позитивного батьківства
Шановні батькі!Пропоную вам перейти за посиланням, та ознайомитись з буклетом що містить доступну інформацію, а також поради для батьків, як побудувати довірливі стосунки з дитиною
https://www.unicef.org/ukraine/documents/five-love-languages-in-communication-with-child
19.05.2022
Інтерактивна психотерапевтична казка для дітей 3–6 років, яким довелося залишити свою домівку через воєнні дії
«ПОДОРОЖ КОТИКА ТИМКА»
18.05.2022
Поради психолога: «Як заохочити тата до ігор з дитиною»
Консультація для батьків:«Дружба між дітьми в ЗДО »
17.05.2022
Поради психолога: «10 фільмів, які варто подивитися разом з дитиною. Список відомого психолога!»
«14 ігор для дітей у черні, в сховищі та в дорозі»
16.05.2022
Консультація для батьків: “Міжнародний день сім’ї”
13.05.2022
Поради для батьків : «Топ 10 каракуль в арт-терапії»
12.05.2022
Вправи для дітей та дорослих, які допоможуть знизити напруження
Вправи для дітей та дорослих, які допоможуть знизити напруження.
Регулярне виконання вправ на розслаблення допомагає збудженим, неспокійним дітям поступово стати більш врівноваженими, уважними і терплячими; загальмовані і скуті діти можуть придбати впевненість і бадьорість.
Ще одна вправа:
«Пурхання метеликів». Уявіть собі прекрасний літній день. Ви лежите на зеленому лузі. Навколо все спокійно і тихо. Вам тепло і затишно, ви дихаєте легко і спокійно. Уявіть собі, що ви – легкі метелики з великими красивими крилами. Ваші ручки легкі-легкі – це крила метелика. І тіло ваше теж стало легке-легке, змахнули крильцями і полетіли. З кожним вдихом і видихом ви все вище і вище в повітрі. Легкий вітерець ніжно гладить ваші крильця …. (пауза – погладжування дітей). Вам добре, приємно. Але ось прийшла пора повертатися в цю кімнату. Потягніться і на рахунок «три» відкрийте очі, посміхніться ласкавому вітерцю й один одному.
Агресія у дитини: причини, ігри на допомогу і як нам, батькам, вижити
Агресія та злість – це ті стани, які, природно, супроводжують нас у ситуації війни. Іншими словами, це нормальні реакції на ненормальну ситуацію навколо нас.
Злість – базова реакція, яку ми проявляємо на небезпеку або іншу загрозу.
Проте, їх важливо «відреагувати», проявити, прожити.
Однією із особливостей дитячого сприйняття є те, що вони багато чого розуміють, проте відсутність досвіду або обмеженість словникового запасу не дає їм можливості це проявити. Саме тому досить часто наші діти потребують допомоги у тому, щоб конструктивно та екологічно «відреагувати» агресію.
Спробуємо структурувати варіанти, які можуть стати в нагоді:
- Бій подушками.
Всім знайомий спосіб зігнати фізичну агресію у відносно безпечний спосіб. Кожен учасник бере «знаряддя» у вигляді подушки і скидає всю накопичену енергію та напругу.
- Боксерська груша.
📌в якості боксерської груші можна використовувати подушку;
📌як варіант, можна «боксувати» уявну боксерську грушу, здійснюючи відповідні рухи в повітрі.
- Папір.
📌паперові «сніжки», якими можна кидатися один в одного;
📌паперовий «феєрверк»: порівнюємо яскравий папір та розкидаємо його, наче салют;
📌папір можна хаотично рвати або зминати;
📌як один із варіантів відпрацювання, можна попередньо написати або намалювати на папері все, що злить, вербалізувати або символізувати свою агресію, а після цього порвати його, подрібнити на найменші елементи, спалити, викинути і т.п;
📌ще одним варіантом є створення колажів із подрібненого паперу, іншими словами, створення щось нового з того, що зруйноване.
- Тупання ногами.
Можна задати ритм змагання: чим гучніше та інтенсивніше – тим краще.
- Пластилін або тісто.
📌його можна інтенсивно розминати, вкладаючи туди всю свою накопичену енергію;
📌можна розтирати пластилін по картону;
📌запропонуйте дитині символічно створити об’єкт своєї злості, а після цього цей об’єкт знищити (роздавити, викинути, поламати і т.п).
- «Стаканчик крику» або «мішечок крику».
Можна кричати, але лише направивши цей крик в мішечок або стаканчик. Чим більш гучний крик – тим кращий результат.
- «Гроза».
Просимо зробити глибокий вдих. Після цього видихаємо зі звуком, на видиху гучно тупаємо ногами, хлопаємо в долоні, повторюючи грозу.
- «Піца».
Можна використовувати рельєфний м’ячик, можна просто долонями.
Здійснюйте рухи, наче розкатуєте тісто на піцу (рухи мають бути глибокі), погладжуючи дитину «змастіть» соусом, різними динамічними рухами викладіть на тісто «начинку».
Гра цікава тим, що дорослий може мінятися з дитиною місцями і таким чином відпрацьовувати свою енергію.
- «Ображалки».
Дорослий з дитиною стають один навпроти одного і кидають м‘яч. Кидаючи м’яч іншому, гравець називає іншого дозволеним образливим словом. Наприклад, «ти – сосиска», «ти – редиска» і т.п.
- «Цунамі».
Дуємо на воду з максимальною силою, створюючи хвильки на поверхні.
- «Повітряний футбол».
Використовуємо м‘ячик для пінг-понгу або кульку з пінопласту. За допомогою сили потоку повітря при видиху рухаємо м‘ячик без допомоги рук.
- «Ураган».
Запропонуйте дитині набрати повні груди повітря та здути Вас. Для більшої достовірності, створюйте вигляд, що Вам важко протистояти такому повітряному потоку.
- «Плювалки».
Гра з нашого бешкетного дитинства.
Через основу ручки можна плювати/видувати по мішені скручені паперові кульки/кісточки/намистинки.
- «Сумо».
Запихаєте подушки під футболку собі та дитині. Дорослий стає на коліна, щоб бути на рівні дитини. Імпровізовані сумо б’ються імпровізованими животами.
- «Боулінг».
📌пропонуємо дитині м’ячем збивати розставлені об’єкти;
📌можна персоналізувати гру і збивати те, що уособлює або провокує злість чи агресію дитини.
- «Перестрілка».
Актуальна гра. Сумно і страшно, але маємо констатувати факт, що наші діти чули звуки вибухів або перестрілки, і так чи інакше відтворення цього досвіду буде присутнє у дитячих іграх.
📌можна використовувати водні пістолети;
📌можна будь-які інші з паролоновими «кулями».
- «Соковижималка».
Запропонуйте уявити дитині, що в її руках апельсин/лимон. Дайте завдання «витиснути» цей фрукт якомога сильніше і зробити з нього сік.
- «Бої горобців».
Дітям пропонується присісти, обхопити руками коліна. Стрибаючи боком, діти легенько штовхаються, імітуючи войовничих горобців. Якщо хтось забирає руки – він вибуває з гри.
- Викид агресії та злості в малюванні.
Дитині пропонується набір аркушів: можна А4, можна і більшого формату. Також дитині пропонується знаряддя для малювання.
Можна просто брати олівці/фломастери і динамічно рейдати по паперу, зганяючи таким чином енергію.
- «Дзеркало навпаки».
Гра за принципом «дзеркала». Проте у «Дзеркалі» треба відтворювати аналогічні дії, а «Дзеркало навпаки» вимагає демонстрації протилежної дії, що дозволяє дитині проявити те, що накопичується. Наприклад, «дзеркало» крутиться навколо себе, «дзеркало навпаки» може стрибати, або тупати, або танцювати.
- «Клубок».
Пропонуємо дитині клубок ниток і даємо завдання розмотати його настільки, наскільки багато в ній злості чи агресії. Коли дитина вирішить, що достатньо клубка розмотано – даємо завдання якнайшвидше його змотати.
- «Сухий душ».
Для вправи необхідно кілька учасників.
Один стає всередину, інші стають навколо нього. За командою всі учасники за допомогою пальців, починаючи з голови до п’ят, здійснюють спадаючі рухи, які імітують рух води зверху вниз.
- «Пружинка».
Дитині пропонується уявити, що вона стала пружинкою. Необхідно якомога глибше присісти, а потім якомога вище стрибнути. Можна повторювати декілька «вистрілів» пружинки підряд.
- «Рубання дров».
Рубати дрова насправді не обов’язково. Достатньо моделювати процес. Продемонструйте дитина як це робиться. Подбайте, щоб в неї було достатньо місця для здійснення рухів. Запропонуйте «закидати» уявну сокиру якомога вище над головою, а коли вона внизу «розрубує» колоду супроводжуйте голосовим вигуком «На», «Ха» і т.п.
- Ігри з піском та крупами.
📌їх можна розкидати, створюючи ефект феєрверку;
📌з піску можна будувати замки та руйнувати їх;
📌свою лють, агресію можна закопувати в піску або крупі;
📌їх можна використовувати як платформу для побудови свого альтернативного світу, в якому діють правила та закони дитини.
- Ігри з водою.
Вода надзвичайно ефективно забирає надлишкову енергію, напругу, енергію злості та агресії.
📌воду можна переливати з однієї посудини в іншу;
📌можна топити легкі пластмасові фігурки і спостерігати як вони «вистрибують» з води;
📌як варіант, можна струменем води збивати порожні ємності від шампуню.
- «Лєпьошка» (хоча варто підібрати більш український варіант назви).
Соціально-психологічна гра у груповій взаємодії. Учасники самостійно ліплять свої ігрові фігурки. Основна ціль: першим прийти до кінцевого пункту, виконавши всі правила.
Розгорнуті правила можна знайти у вільному доступі в мережі.
Більшість варіантів підійде і дорослим!
Віримо в краще!
Скидаємо агресію в конструктивний спосіб)
13.05.2022
05.05.2022
Пам’ятка для батьків : Ви повинні навчити цих речей своїх дітей для їхньої безпеки»
Підготувала: практичний психолог Биркун А.А.
06.05.2022
Поради для батьків : « Як піклуватися про себе в складні часи: розв’язання власних проблем»
Кілька порад щодо того, як розв’язувати проблеми https://www.unicef.org/ukraine/stories/solving-problems.
09.05.2022
Поради для батьків: «Темперамент дитини: типові помилки та особовості виховання»
Темперамент дитини: типові помилки та особливості виховання
Іноді батьки помічають, що на одні і ті ж речі різні діти можуть реагувати по-різному: одні спокійно вислуховують зауваження, інші починають пустувати,а треті закочують справжній ураган неслухняності. Кожна дитина володіє своїм типом темпераменту. Враховуючи цей факт, можна знайти підхід до будь-якого малюка.
Неправильне виховання дитини 3-4 років без врахування типу темпераменту може призвести не тільки до виникнення проблем і непослуху, але і повної деградації особистості в майбутньому. Накричати на малюка або відшмагати його не стане вирішенням проблеми. Такі батьки не намагаються вибудувати довірчі відносини з дитиною, а просто ламають її психіку під себе.
В 4 роки у дитини вже проявляються характерні риси його темпераменту, починає формуватися основна концепція його поведінки. Темперамент дається дитині природою, це тип нервової системи, а характер визначається вихованням, що дозволяє компенсувати недоліки темпераменту. Існує чотири типи темпераменту: меланхолік, флегматик, сангвінік і холерик.
Сангвініки – самі не проблемні діти у вихованні: у них завжди гарний настрій і серйозних проблем з ними не виникає. Характерні наступні риси: у нього не буває перепадів настрою, навіть якщо він чимось засмучений; це рухлива дитина; має хорошу нервову систему і високу самооцінку; він швидко засинає і легко прокидається, ці критерії відбивають роботу його нервової системи.
Але і в ідеальних дітей є свої недоліки. Одна з головних особливостей дітей-сангвініків полягає в тому, що вони досить хитрі. Якщо така дитина чогось не хоче робити, змусити її практично неможливо. Помилкою батьків, які виховують сангвініка є те, що вони вірять на слово дитині. В результаті дитина змушує батьків слідувати її забаганкам. Малюк повинен виконати вимоги. Робити це треба спокійно, без криків і нотацій. Друга помилка батьків дітей-сангвініків полягає в надмірній похвалі. Тому батьки повинні не просто хвалити малюка за його досягнення, але і заохочувати до того, щоб він робив щось ще краще.
Тип темпераменту меланхолік, потребує до себе уваги. Такі діти дуже сприйнятливі, їх легко засмутити або образити. Накричати на дитину рівносильно, що побити. Особливостями цього типу темпераменту є: чутливість; складність адаптації до нових умов; швидка стомлюваність.
Ключовими помилками при вихованні є покарання за неуспішність і крик перед оточуючими. Навчання меланхоліка у колективах вже вважається стресовою ситуацією, тому його головним завданням є адаптація до нових умов, а не досягнення великих успіхів в освоєнні навчального матеріалу.
Флегматики урівноважені і спокійні. Їх основними рисами є: беземоційність; повільність; здатність спати близько 10-12 годин.
Помилки виховання флегматика полягають у словесному роз’яснення вимог до малюка і пасивного проведення часу разом з ним. Краще демонструвати йому все на власному прикладі. Якщо ж активно займатися розвитком дитини-флегамика, вони так і залишаться дуже інертними.
Холерики – це двигуни прогресу, їм весь час потрібно кудись бігти і щось робити, але вони часто кидають все на початковому етапі. Основними рисами є:мемоційність;мактивність, рухливість і гучність; мають тривожний сном.
Дитину-холерика важливо виховувати правильно, інакше він може вирости занадто емоційною, агресивною і схильною до асоціальної поведінки. Типові помилки батьків у вихованні таких дітей полягають в прояві агресії по відношенню до дитини і надмірна турбота і опіка. З такою дитиною слід поводити себе врівноважено, особливо якщо вона стрибає і кричить. Придушити його неможливо, краще реагувати на його примхи протилежним тоном. Потурати вимогам дитини також не можна, краще встановлювати свої життєві принципи, довгострокові домовленості і заборони (в розумній кількості).
Підводимо підсумки
Займаючись вихованням дитини, батьки повинні проявляти пильність і уважність, щоб вміти відрізняти причини неслухняності своїх дітей і вчасно на них реагувати.
10.05.2022
Поради для батьків : «Як підвищити впевненість та самооцінку дитини»
Рекомендації «Вікові появи соціальної компетентності»
11.05.2022
Поради психолога: ” Як говорити з дитиною про війну”
Війна приносить в життя дітей втрату, невизначеність, активізує страх та тривогу. Діти втрачають звичну повсякденність та впорядкованість життя. Зазвичай відчуття безпеки та захищеності діти шукають у своїх батьків.
Пропонуємо кілька порад щодо того, як підійти до розмови з дитиною про війну.
1. Надавайте інформацію відповідно до віку дитини та подбайте, щоб вона не ретравмувала дитину.
Діти з найменшого, дошкільного віку, мають право знати, що відбувається у їхній країні, але дорослі також мають відповідальність убезпечити їх від небезпечного контенту. Говоріть з дітьми зрозумілою їм мовою, через казки та історії, де наприклад, козаки боролися проти зла, захищали свою землю (“Котигорошко”, “Чарівні історії про козаків” тощо). Під час розмови стежте за реакціями дитини та будьте чутливими до її рівня тривоги. Це нормально, якщо ви дуже переживаєте через те, що відбувається, але пам’ятайте, що діти сприймають емоційні сигнали від дорослих, тому говорячи з дитиною, намагайтеся тримати контроль над емоціями. Нагадайте, що багато людей наполегливо працюють не лише в Україні, а й у всьому світі, щоб закінчити війну.
2. Дбайте про медіагігієну та медіаграмотність вашої дитини в умовах війни.
Будьте уважними до того, яку інформацію отримують діти, прислухайтеся до їхніх розмов, аналізуйте їхні запитання до вас. Діти можуть отримувати інформацію з різних джерел, тому важливо уточнювати у вашої дитини, звідки вона дізналася ту чи іншу інформацію і якщо вона неточна або неправдива – виправити це. Можна почати з таких запитань: «Це цікава думка. Розкажи, чому ти так думаєш?», «Мені важливо почути твою думку про це…», «Як ти думаєш, де ми можемо отримати більше інформації про це?». Навчіть дитину тому, що таке медіаграмотність та критичне мислення, розкажіть про те, як і для чого можуть поширюватися фейки. Саме тоді, коли дитина запитує, висуває гіпотези, шукає причини – вона мислить, важливо скеровувати дитину та вчити перевіряти знайдену інформацію у різних джерелах, які вважаються достовірними. Нагадайте дитині, що вона може поговорити з вами чи іншим значимим дорослим, коли захоче.
3. Обмежте потік новин.
Подумайте про те, щоб вимикати новини при дітях дошкільного або молодшого шкільного віку. Новинний контент наразі є травмуючим для них, може викликати багато занепокоєння та підсилювати тривогу і страх. З дітьми середнього шкільного віку та підлітками ви можете використовувати перегляд новин як можливість обговорити, що відбувається в країні та у вашій громаді зокрема з використанням вищезазначених порад. Також подумайте, як і що ви говорите про ситуацію з іншими дорослими, особливо коли дитина може це чути або бути присутньою під час розмови. Намагайтеся, наскільки це можливо, ввечері, замість перегляду новин з дітьми, робити з ними релаксаційні вправи, грати в ігри, дивитися мультфільми або читати казки разом.
4. Зосередьте увагу на допомозі.
Дітям важливо знати, що люди допомагають одне одному. Розкажіть, до прикладу, про роботу волонтерів, які надають підтримку всім, хто її потребує, або про те, що робить територіальна оборона. Якщо дошкільня або дитина молодшого шкільного віку захоче підтримати тих, хто допомагає, намалювавши малюнок, плакат або написавши вірш – підтримайте її у цьому. Підлітки можуть виявити бажання приєднатися до роботи у гуманітарному штабі чи іншій діяльності. Розкажіть їм, як це зробити, і пам’ятайте, що безпека вашого підлітка – понад усе. Відчуття того, що ми всі робимо щось для наближення перемоги, надає відчуття єдності та приносить стишення і психологічний комфорт.
5. Слідкуйте за станом дитини.
Оскільки війна триває і новини про воєнні події оточують нас звідусіль, триваючи нон-стоп, важко зосередитися на чомусь іншому. Водночас ви – батьки, найбільш значимі люди та орієнтир для своєї дитини, а їй вкрай важливо, щоб ви цікавилися й новинами із її життя. Продовжуйте спостерігати за станом дитини, запитуйте час від часу: «Як у тебе справи?», «Як ти почуваєшся?», «Що в тебе нового? Чи ти знаєш, як справи у …(ім’я друга/подруги дитини?«, «Чи є у тебе питання, які б ти хотіла/хотів обговорити?».
6. Подбайте про себе.
Обмежте своє перебування в мережі та читання новин, наскільки це можливо. Натомість зосередьтеся на якомусь важливому завданні або робіть те, що допомагає розслабитися та відновитися. Діти зрозуміють реакцію дорослих на новини, тому якщо ви справляєтеся з ситуацією – це допомагає і дітям.
